Головна » Події » 6 січня: Яке сьогодні свято

6 січня: Яке сьогодні свято

У 2022 році українських військових направлять на навчання до 13 країн

6 січня – Різдвяний святвечір у східних християн, День пам’яті преподобномучениці Євгенії Римської, Святе Різдво Христове та Хрещення у Вірменії, Богоявлення у західних християн, Богоявлення у Болгарії, Греції, на Кіпрі. На Ямайці святкують День марунів. У США – День технологій, День державності штату Нью-Мексико, День пісочного печива, День “Приберіть ялинку”, День Сміта та День бобів. У Латвії святкують Зоряний день, у Німеччині – День трьох королів.

6 січня 1896 року відбулася прем’єра фільму братів Люм’єр “Прибуття поїзда на вокзал Ла-Сьота”

6 січня Різдвяний святвечір у східних християн. У народі його також називають коляда. Значення святої ночі появи на світ Богонемовляти Христа настільки велике, що навіть хід нової історії та наше літочислення ми сьогодні ведемо саме від Різдва Христового. Святвечір – останній день Різдвяного посту. До “вечірньої зірки”, тобто до вечірніх піснеспівів за Богослужінням “Волхви з зіркою йдуть”, нічого не їли і навіть не сідали за стіл. З появою на небі першого радісного вогника, який сповістив колись волхвам про народження Спасителя, можна було починати святкувати.

Головна кулінарна подія Різдва – це вечеря на святвечір. Наші пращури напередодні Різдва обов’язково клали на стіл пучок свіжого сіна – на згадку про ясла, в яких народився Ісус. Стіл накривали білою скатертиною і розставляли на ньому дванадцять страв – за кількістю апостолів. Усі страви були пісними.

Богослужіння у цей день має свої особливості. Після закінчення Літургії в центр храму виноситься свічка, що символізує Віфлеємську зірку, і священики співають перед нею тропар та кондак Різдва Христового. У різдвяний Святвечір православні чують євангельські читання про поклоніння волхвів Богонемовляті Христу. Східні мудреці принесли Новонародженому: золото – як Царю, ладан – як Богу і первосвященику, смирну – як людині на поховання. Богослужбові піснеспіви поступово стають радісними, вони пов’язані з очікуванням Сина Божого, що народився: “Радуйся, вся земля, це Христос наближається, у Віфлеємі народжуйся: море, звеселись: Пророчий сонм, заграй, збути даремно твоїх слів, і всі радійте, праведні”.

Традиції:

Щойно на небосхилі з’являлася перша передвечірня зірка, всією родиною сідали за багатий стіл. Він справді був багатим – з дванадцяти різних пісних страв, а звідси і назва “багата кутя” або “багатий Святвечір”.

Першим, як і належить, за стіл сідав господар, а за ним інші члени родини. Під час святкової вечері намагалися не виходити з-за столу, розмовляти потихеньку. Глава сімейства пропонував згадати померлих  і запросити їх до Святої вечері. Вважалося, що саме в цей час усі близькі та далекі члени сім’ї мали прийти до будинку,  для них звільняли місця на лавах, ліжках, стільчиках, ставили страви та клали ложки. Слідом за господарем усі присутні промовляли молитву.

У наступній молитві усім присутнім бажали здоров’я та щастя, щоб дочекалися наступного Різдва. Після цього господар брав свічку та миску з кутею і, вклонившись до чотирьох кутів, передавав блюдо дружині. Перед тим, як почати їсти, старійшина, брав ложкою кутю, підкидав її до стелі — на приплід. Усі стежили, скільки прилипне зернин, ось стільки з’явиться у новому році ягнят та іншої живності. Друга порція призначалася врожаю зернових, третя передбачала кількість роїв, адже традиційно у кожному господарстві тримали бджіл. Лише після цього починали вечеряти.

Іменини: Євгенія, Микола, Сергій, Любов, Марат.