ВООЗ та її партнери будуть застосовувати поетапний підхід до відновлення системи охорони здоров'я – директор Європейського регіонального бюро ВООЗ

Інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” директора Європейського регіонального бюро ВООЗ доктора Ханса Клюге

Автор: Анна Левченко

 

– Як війна в Україні впливає на систему охорони здоров’я Європи в цілому?

– Через війну близько 6 мільйонів українців зараз стали біженцями. Більшість з них перебувають в сусідніх країнах. І хоча їх приймають із розпростертими обіймами, вони додають значного навантаження на системи охорони здоров’я країн, що приймають.

ВООЗ підтримує сусідні країни у вирішенні основних проблем охорони здоров’я серед біженців, включаючи психічне здоров’я та психологічну допомогу, а також щодо лікування різних захворювань, включаючи ТБ, ВІЛ та рак.

Коли люди рятуються від конфліктів та інших гуманітарних катастроф, їм потрібен доступ до цілого спектру медичних послуг та препаратів. Існує кілька способів, за допомогою яких країни, що приймають, можуть забезпечити надання таких послуг всім особам.

ВООЗ оприлюднила нові рекомендації щодо того, як країни, що приймають, можуть коригувати фінансування систем охорони здоров’я для задоволення потреб осіб, які рятуються від війни, з метою забезпечення швидкого доступу біженців, які прибувають, до повного спектру медичних послуг без фінансових або адміністративних бар’єрів.

Центри прийому таких осіб, що пропонують обов’язкові або добровільні медичні огляди, часто є першими закладами, де новоприбулі можуть отримати інформацію про місцеві системи охорони здоров’я та отримати доступ до медичних послуг. Багато країн Європейського регіону ВООЗ, включаючи Австрію, Чехію, Естонію, Фінляндію, Угорщину, Італію, Литву, Норвегію, Молдову та Румунію, проводять медичні огляди в таких центрах прийому біженців.

Кілька країн Європи надають біженцям та шукачам притулку лише обмежене право на медичні послуги, що фінансуються державою. Країни мають розглянути можливість розширення цих прав для осіб, які рятуються від війни, і забезпечити, аби процес доступу та підтримки такого охоплення був простим і швидким.

Коли люди змушені залишати свої домівки через насильство, їхні потреби у здоров’ї «їдуть» разом з ними. Європейське регіональне бюро ВООЗ заохочує всі країни продовжувати надавати повний спектр медичних послуг усім особам, які перетинають їх кордони, незалежно від того чи вони звертаються за тимчасовим захистом, шукають притулку чи реєструються як біженці.

 

– Наскільки критичним є навантаження на медичну систему європейських країн, які приймають українських біженців?

– Системи охорони здоров’я більшості країн, що приймають біженців, добре справляються із цим навантаженням. Ймовірна проблема може виникати не через обсяг біженців, а через коригування системи надання медичної допомоги відповідно до особливих потреб таких біженців, а також забезпечення легкого доступу до послуг. З цього приводу ВООЗ видала рекомендації для країн, які приймають біженців, і продовжує підтримувати їх там, де це необхідно.

 

– Скільки українських мігрантів отримують медичну допомогу за бюджетні кошти європейських країн?

– ВООЗ не збирає такої інформації.  

 

– На скільки вистачить європейських ресурсів?

– Це суто політичне рішення. Європейські країни та ЄС можуть виділити достатньо ресурсів для задоволення потреб біженців у медичній допомозі. Задоволення потреб населення в охороні здоров’я в Україні є набагато більшою проблемою і для забезпечення безперервності надання медичної допомоги населенню знадобляться зовнішні ресурси. ВООЗ повністю підтримує Україну, як в даний момент, так і в майбутньому.  

 

– Як війна в Україні впливає на загальну епідеміологічну ситуацію в Європі, зокрема на поширення COVID-19?

– Коли вразливі групи населення змушені пересуватися та жити дуже близько один до одного через війну або надзвичайні ситуації гуманітарного характеру, завжди існує підвищений ризик спалахів інфекційних захворювань, включаючи COVID-19.

У середині лютого 2022 року Україна досягла плато хвилі штаму «Омікрон». Якщо розглядати пандемію коронавірусу по всьому світу і в Україні зокрема, то цифри поступово ставали кращими, а ситуація поліпшувалася. В Україні близько 40% українців отримали щеплення. Крім того, я рекомендую вакцинувати всіх осіб, які залишили свої домівки, і зараз перебувають за кордоном, а також дотримуватися календаря щеплень для дітей.

– ВООЗ фіксує напади на заклади охорони здоров’я. Як ВООЗ оцінює пошкодження медичної інфраструктури? Скільки медичних закладів пошкоджено? Скільки з них мають критичні пошкодження, і не можуть бути відремонтовані?

– Ми верифікували понад 225 нападів на систему охорони здоров’я. Це означає, що в середньому понад 250 тисяч осіб на місяць не отримують необхідної медичної допомоги.

Напади на систему охорону здоров’я позбавляють людей надії і повинні припинитися. Ці напади призводять до загибелі та поранення цивільних осіб, а також перешкоджають наданню медичної допомоги і доступу до неї тих, хто її потребує. Напади на систему охорони здоров’я та іншу цивільну інфраструктуру є порушенням міжнародного гуманітарного права та прав людини. Якщо буде доведено, що ці напади є умисними, вони можуть бути визнані воєнними злочинами.

За законами війни всі сторони конфлікту несуть відповідальність, зобов’язання, вживати всіх необхідних заходів для забезпечення захисту системи охорони здоров’я.

Роль ВООЗ полягає в тому, щоб перевірити, чи відбувалися напади на систему охорони здоров’я, підкреслити їх масштаби та наслідки для людей у громаді, та на їх доступ до медичних послуг. Інші органи в системі ООН, такі як Рада безпеки, або такі механізми як Міжнародний кримінальний суд, мають мандат на розслідування нападів на систему охорону здоров’я. ВООЗ співпрацює з ними, де це доречно, відповідно до встановлених процедур.

Рада з прав людини призначила незалежну міжнародну комісію з розслідування всіх імовірних порушень прав людини під час війни в Україні. Комісія надасть Раді оновлену інформацію у вересні 2022 року.

ВООЗ не вказує місцезнаходження та не ідентифікує пошкоджені заклади охорони здоров’я з міркувань безпеки. З цієї ж причини ми не надаємо даних, окрім інформації, опублікованої в Системі нагляду за нападами на систему охорону здоров ‘я (SSA), яка має спеціальні заходи захисту конфіденційності джерел та запобігання будь-якої подальшої шкоди для постраждалих від нападу закладів та постраждалого населення.

 

– Чи бере участь ВООЗ у розробці концепції післявоєнного відновлення системи охорони здоров’я України? На чому слід робити акцент у післявоєнному відновленні на думку експертів ВООЗ?

– Міністерство охорони здоров’я України, а також Рада національної безпеки України (РНБО) звернулися до ВООЗ із запитом про підтримку в проведенні оцінки наслідків війни для системи охорони здоров’я та планування її відновлення в Україні. Коли уряд подає офіційний запит на підтримку відновлення, це стає основою для започаткування Угоди про співпрацю між Світовим банком, Європейським Союзом та Організацією Об ‘єднаних Націй.

З точки зору ВООЗ, наші основні цілі полягають у зміцненні системи охорони здоров’я України для задоволення нагальних потреб у сфері охорони здоров’я 8-ми мільйонів внутрішньо переміщених осіб, відбудові пошкодженої інфраструктури охорони здоров’я та відновленні закладів спеціалізованої допомоги в регіонах, що підконтрольні уряду. Ми також прагнемо гарантувати доступ до медичних препаратів шляхом реімбурсації або іншими методами.

Враховуючи те, що ситуація в Україні досі залишається непередбачуваною, ВООЗ та її партнери будуть застосовувати поетапний підхід до відновлення системи охорони здоров’я. Починаючи з розробки документа про технічні консультації щодо ключових принципів відновлення системи охорони здоров’я, з подальшою швидкою оцінкою пошкоджень, втрат і потреб, а також із доповненням більш комплексною оцінкою та розрахунками витрат на потреби.

Під час моєї поїздки в Україну цього тижня мене надзвичайно сильно вразила стійкість медичних працівників та громадянського суспільства. Вони герої в істинному розумінні цього слова, які продовжують ризикувати своїм життям, щоб надавати допомогу та рятувати людей, які цього потребують, незважаючи на небезпеку. Громадянське суспільство, зокрема, є критично важливим партнером ВООЗ для отримання доступу до окупованих територій, а тому ми можемо продовжувати підтримувати забезпечення потреб населення у сфері охорони здоров’я.

 

– Як ВООЗ оцінює перспективи інтеграції українських медпрацівників, що мігрували, до медичних систем європейських країн? Чи можна сказати, що українські лікарі зможуть знайти роботу в європейських країнах?

– Ми спостерігаємо широке розповсюдження українських біженців по всій Європі. Деякі з них − медпрацівники, які, коли вони будуть готові, зможуть використати свою професійну кваліфікацію та досвід у країнах, куди їм довелося перебратися, як для закриття нагальних потреб своїх співгромадян (українських біженців), так і для інших потреб країни, що приймає. Успішна та етична, але водночас швидка і, можливо, тимчасова сертифікація працівників охорони здоров’я, які є біженцями, з метою продовження їх практики є вигідною країнам, що приймають, і є відчутним засобом підтримки таких біженців. Крім того, це допоможе і самій країні, що приймає.

COVID-19 та інші гуманітарні кризи, такі як криза сирійських біженців, навчили нас, що визнання кваліфікації медичних працівників можна пришвидшити. І Туреччина, і Німеччина мають великий досвід у цьому питанні. Крім того, оскільки країни розглядають можливість швидкого визнання кваліфікації, їм потрібно буде допомогти цим фахівцям і надати їм необхідну підтримку, щоб вони найкращим чином виконували свої обов’язки та відновилися після будь-якої травми, яку вони самі пережили. Водночас, для продовження надання допомоги безпечним чином, вони мають відповідати вимогам країни, що приймає. Це процес, який вимагає певного планування та обговорення із цілою низкою партнерів. Правильність розуміння цього процесу зможе підтримати досягнення довгострокової сталості кадрів охорони здоров’я в Європейському регіоні ВООЗ.

Крім того, у 2020 році Європейська комісія опублікувала настанови для держав-членів щодо вільного пересування медичних працівників у зв’язку з надзвичайними заходами щодо COVID-19. Комісія закликала держави-члени використовувати ці ж рекомендації до українських медпрацівників, які наразі є біженцями в країнах ЄС.