Як звільнили Зарічне та як виживає населений пункт під щоденними обстрілами через рік (фото, відео)
Село Зарічне розташоване на трасі між Лиманом та Кремінною, де від самого початку повномасштабної війни точилися жорстокі бої. Українські військові звільнили село 30 вересня 2022 року. Проте цей населений пункт і досі перебуває під постійними обстрілами з боку окупантів.
Першими в деокуповане село зайшли спецпризначенці батальйону «Донбас». Згадують, що за Зарічне були жорстокі бої, тому що противник добре окопався і тримав оборону. Два дні тут точились активні бої.
«Штурм розпочався о 14.00 і ми на бронетехніці одразу зайшли до Зарічного. Ворог добре тут окопався, вогневий бій тривав всю ніч. Звільнили село завдяки тому, що одразу зайшли в глиб та добре закріпилися», — розповів боєць батальйону «Донбас» Андрій.
Андрій – житель Краматорська Донецької області, який добровільно пішов служити за рік до початку повномасштабної війни, бо «знав, що щось буде». Весь цей час він продовжує звільняти рідний край від російських загарбників та брав участь у кількох штурмах населених пунктів Харківщини та Донеччини.
«Чим запам’яталось Зарічне, то це тим, що зі слів місцевих жителів, тут не було звірства чи жорстокості з боку окупантів, на відміну від інших деокупованих населених пунктів. Хоча тут були і росіяни, і буряти, і всі ці «рєспубліканці»… Мародерство – це було, багато будинків просто стали пустими. Але про катування чи знущання місцеві не розповідали», – додав він.
Його слова підтвердила і місцева жителька Надія Іванівна, яка на початку війни поїхала в Харківську область, але повернулася після того, як подзвонила кума.
«Вона дзвонить і каже, що у мене вдома двері відкриті, але вже нікого немає. Жили росіяни, а поряд у будинку – «денеерівці». То коли приїхала, побачила, що винесли все, що погано лежало, як-то кажуть. А ще повністю спустошили підвал – жодної банки з консервацією, картоплі чи чогось їстівного не залишилось. Але я скільки спілкуюсь, то не чула, що були якісь тортури. Може десь там, трохи далі у селі, але на моїй вулиці не було, а далеко не ходжу через постійні обстріли», – розповіла жінка.
Наразі у селі залишилось приблизно 500 жителів. Дітей серед них вже немає, бо влада оголосила примусову евакуацію через щоденні обстріли Зарічного. Останнім поліцейські вивезли 9-річного хлопця, який вже з 14 вересня перебуває у безпеці.
У Зарічному майже немає будинків зі вцілілим склом. Немає світла, а мобільний зв’язок дуже слабкий. Щоб подзвонити, потрібно вийти на якусь ділянку, де сигнал трохи краще, додає Надія Іванівна. Проте з продуктами проблем немає.
«Нам регулярно видають гуманітарну допомогу. Привозять продукти, іноді ліки. Була й грошова допомога від якоїсь організації, вже не пам’ятаю, але отримала 6600 грн. З опаленням є проблеми, але нам привозять буржуйки. Сподіваюсь, дрова також дадуть. А ще людей рятують газові балони, які можна заправити у Лимані. Щоправда, не у всіх є така можливість туди поїхати», – додає вона.
А ці фото та відео нещодавніх обстрілів нам надіслав волонтер Олег, який раніше жив у Зарічному, але переїхав у Слов’янськ та продовжує допомагати військовим і мирним жителям. За його словами, таке відбувається ледь не щодня.
