Попри потенційне вторгнення РФ до країн Східної Європи, армії низки держав зазнають труднощів із залученням на службу молодих людей.
Як пише Euractiv, західноєвропейські країни визнали, що зіткнулися з нестачею живої сили, необхідної для відбиття будь-якого потенційного нападу РФ. Зокрема, за даними Reuters, країнам НАТО знадобиться від 35 до 50 додаткових бригад, щоб повністю реалізувати свої плани щодо захисту від агресора.
Але, наприклад, Чехія, як і більшість колишніх радянських країн-сателітів, які тепер входять до НАТО, роками не досягала відповідних показників набору військовослужбовців. “Це призвело до того, що армійські частини були недоукомплектовані та не змогли досягти боєздатності, а вторгнення Росії в Україну стало суворим нагадуванням про потенційну загрозу регіону з боку Москви”, – зазначає Euractiv.
У публікації сказано, що близько 80 чеських старшокласників зараз проводять частину літніх канікул, вивчаючи армійське життя. Це відбувається в рамках чотиритижневої навчальної програми, яка проходить у закритій військовій зоні за 94 км на захід від Праги.
“Якщо ми нічого не зробимо з нестачею в армії людських ресурсі, це може означати, що ми не зможемо зберегти мир і стримати будь-якого потенційного ворога. Ми нічого не зможемо зробити без людей, якщо ми модернізуємо обладнання, але не матимемо достатньо компетентних і мотивованих людей, це все – гроші, викинуті на вітер”, – прокоментував ситуацію командувач чеськими збройними силами генерал Карел Рехка.
Щоб залучити людей до армії, яка наразі укомплектована на 85%, влада Чехії звернувся до цифрових маркетингових кампаній, збільшив бонуси за вступ на службу і навіть знижує медичні вимоги для кадрових військових, резервістів та новобранців. Але за низького рівня безробіття у Східній Європі, головною проблемою залишається переконання молодих людей йти на службу за менші гроші, ніж вони можуть заробити у приватному секторі.
“Чехи не самотні. Країни по всій Східній Європі мають труднощі з набором нових солдатів та утриманням досвідчених у регіоні, де Польща, Угорщина, Румунія та Словаччина межують з Україною”, – йдеться у публікації.
Як зазначив перший заступник начальника Генерального штабу ЗС Польщі Кароль Димановський, проблеми пов’язані з тим, що ринок праці є “дуже конкурентним”.
У Польщі чиновники обіцяють створити 300-тисячну армію, але критики сумніваються у реальності досягнення мети.
“Найбільша країна Східної Європи також прагне збільшити витрати на оборону майже до 5% ВВП і нещодавно запустила кампанію з набору під назвою “Канікули з армією”, яка забезпечує базову 28-денну військовий вишкіл для громадян віком від 18 до 35 років. Але дані Міноборони свідчать: хоча кількість призовників зросла, 2023 року службу залишила рекордна кількість професійних військових – 9000″, – пишуть ЗМІ.
Як пояснив голова Управління організації та набору в Генеральному штабі Польщі Богдан Сова, значна частина цих професіоналів залишила армію лише за кілька років після початку служби.
“Ми намагаємося підготувати для них привабливіші пропозиції, створюючи нові фінансові стимули”, – сказав Сова.
ЗС Угорщини розгорнули відповідну “кампанію” у ЗМІ, і навіть створили телесеріал на військову тематику, який вийде в ефір до кінця 2024 року.
“У Румунії уряд розпочав кампанію з набору після того, як останні дані Міноборони показали: 43% посад офіцерів вакантні, аналогічно 23% – солдатів… У Румунії є чотири батареї протиракетної оборони Patriot, але тільки дві з них – у робочому стані. Уряд закупив кілька винищувачів F-16, але немає достатньої кількості навчених пілотів”, – зазначають журналісти.
Нині Румунія та інші країни покладають надії на нове покоління солдатів – молодих патріотів, які хочуть пов’язати життя з військовою службою.
Призов у Європі
