Міністерство фінансів Німеччини звинуватили у “замаскованому відступі” від підтримки України. Причиною стало призупинення фінансування майбутніх поставок озброєнь Києву.
Про це пише The Times. Зазначається, що Берлін пишається тим, що є другим за величиною джерелом військової допомоги Україні після США, і закликає інші європейські країни наслідувати його приклад. Однак поставки зброї стали розмінною монетою в іграх за владу всередині правлячої коаліції Німеччини, яка намагається закрити дефіцит бюджету в 12 мільярдів євро за допомогою, що один з високопоставлених опозиційних депутатів назвав “харакірі” – скорочення витрат.
“Під загрозою блокування опинилися 30 пакетів озброєнь для України, які готуються в німецькому оборонному відомстві, включаючи вкрай необхідні ракети для протиповітряної оборони та запчастини для танків і бойових машин піхоти. Документи, отримані німецькою газетою Bild, свідчать про те, що українські війська вже відчувають нестачу німецького озброєння, в тому числі самохідних артилерійських установок і керованих ракет для систем Patriot. Хоча на наступний рік на військові потреби України було виділено 4 мільярди євро, офіційні особи стверджують, що вони вже використані”, – йдеться у матеріалі.
Так, міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер наказав своїм колегам по кабінету міністрів дотримуватися “верхньої межі” фінансування майбутніх проектів. Його лист до міністрів оборони і закордонних справ, був підданий різкій критиці з боку всього політикуму. Це залишило значну невизначеність щодо того, чи надійдуть ще якісь гроші.
Теоретично, дефіцит, що утворився, має бути покритий за рахунок 50 мільярдів євро “несподіваних” прибутків від російських активів, які були заморожені в рамках західних санкцій. Однак критики як всередині коаліції, так і за її межами кажуть, що це нездійсненна мрія, оскільки залишається незрозумілим, коли і чи взагалі будуть ці гроші коли-небудь матеріалізовані.
Причини призупинення фінансування
Джерела в німецькій коаліції вважають, що є три причини обмеження фінансування для України. Перша полягає в тому, що втома від війни і пацифістські настрої широко поширені в східних землях Саксонії, Тюрінгії та Бранденбурзі, де основні партії стикаються з істотними втратами на користь радикальних маргіналів на виборах, що відбудуться наступного місяця.
Друга полягає в тому, що Вільна демократична партія Лінднера втратила підтримку до такої міри, що ризикує втратити всі свої місця на виборах до Бундестагу наступного року. Як наслідок, партія вдається до все більш театральної тактики, щоб утримати своїх фіскально-консервативних прихильників.
Третій фактор – міжусобний конфлікт у Соціал-демократичній партії, найбільшій силі в правлячій коаліції. Зростає вплив антимілітаристського лівого крила партії.
Водночас канцлер Німеччини Олаф Шольц почав розглядати значно популярнішого міністра оборони та колегу по партії Бориса Пісторіуса як політичну загрозу. Це означає, що він був би задоволений, якби Пісторіусу “підрізали крила” за допомогою обмежень на військові витрати, стверджують деякі представники коаліції.
Голова комітету у закордонних справах Бундестагу і колишній міністр від СДПН Міхаель Рот заявив, що цей захід виглядає як “замаскований відступ від відповідальності [Німеччини] за Україну”.
“Було б фатальним, якби ми зараз створили враження, що безпека і свобода більше нічого не означатимуть для нас у майбутньому. Ми не можемо принести долю України в жертву борговому гальму [суворому обмеженню державних запозичень у Німеччині]. Якщо Німеччина не буде продовжувати діяти рішуче в Європі, ми не зможемо виконати нашу відповідальність за свободу і безпеку на нашому континенті”, – наголосив він у соцмережі Х.
Тим часом Омід Нуріпур, спільний лідер партії Зелених, яка контролює міністерства закордонних справ та економіки, заявив, що цей крок щодо підтримки України є “не дуже добрим сигналом” для світу щодо надійності Німеччини. У відкритому листі, підписаному 150 членами партії “Зелених”, в тому числі відомими аналітиками Ральфом Фюксом і Марілуїзою Бек, наголошується, що це “матиме негайний вплив на хід війни і послабить українську армію”.
Рішення призупинити допомогу Україні також викликало здивування серед союзників Берліна. Оскільки США дедалі більше не бажають брати на себе таку велику частку тягаря, пов’язаного з безпекою Європи та обороною України, багато хто очікує, що Німеччина візьме на себе ініціативу і організує більш рішучу європейську відповідь.
Проте, незважаючи на критику, Міністерство фінансів Німеччини вказало, що готове піти на компроміс, заявивши, що воно відкрите для “надання додаткових коштів у найкоротші терміни” за наявності переконливого обґрунтування. Одним з варіантів є отримання міністерством оборони схвалення кожного окремого додаткового проекту від Бундестагу, хоча це може бути досить трудомістким процесом.
Що передувало
Днями FAZ повідомило, що Німеччина різко скорочує видатки на військову допомогу Україні. Наступного року їх скоротять удвічі, а потім і вдестеро. Ті військові засоби, які вже були затверджені, будуть доставлятися в Україну, але будь-які додаткові заявки від Міністерства оборони затверджувати не будуть. Зазначалося, що це нібито прохання канцлера Німеччини Олафа Шольца.
Згодом через це рішення на канцлера накинулися і соратники, і опозиція. Мінфін і Міноборони Німеччини перекладають провину один на одного, писали в ЗМІ.