Скількі українців стали волонтерами після вторгнення РФ: результати соцопитування

Скількі українців стали волонтерами після вторгнення РФ: результати соцопитування

Абсолютна більшість українців (71%) з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну долучалася до волонтерства.

Про це йдеться у оприлюднених результатах опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.

Зазначається, що переважна більшість українців (69%) переконані, що за час повномасштабної війни суспільство стало згуртованішим, натомість 24% вважають, що цього не відбулося. Тих, хто не бачить більшої згуртованості після повномасштабного вторгнення, найбільше на Півдні (32%), Сході (29%), Заході (26%), а найменше в Центрі (18%).

“Абсолютна більшість українців (71%) з початку повномасштабного вторгнення долучалася до волонтерської допомоги армії, тимчасово переміщеним особам або людям, які постраждали від війни”, – показало опитування.

Так, 34% допомагали фінансово, 15% – надавали посильну фізичну допомогу і ще 22% допомагали і фізично, і грошима.

“Примітно, що частка тих, хто допомагав грошима, приблизно однакова серед людей різного віку (34-35%). Водночас 17% людей не допомагали і не планують цього робити”, – зауважили соціологи.

У регіональному розподілі на Заході помітно вищий відсоток, ніж в середньому по країні, тих, хто долучався до допомоги суто фізичною працею (25%), тоді як найбільша частка тих, хто допомагав фінансово, була серед мешканців Півдня (40%) і Центру (36%).

“Більшість тих, хто після повномасштабного вторгнення надавав саме фінансову допомогу армії, ВПО чи постраждалим від війни, продовжують жертвувати кошти і далі. Трохи менше половини (47%) тих, хто робить пожертви з 2022 р., роблять це в тих самих обсягах, що й рік тому, тоді як для 34% респондентів обсяги їхніх донатів стали меншими”, – йдеться у результатах опитування.

Водночас 9% з тих, хто надавав фінансову допомогу після вторгнення, наразі жертвують більше, ніж рік тому. Лише 7% тих, хто раніше робив пожертви, перестали робити це протягом останнього року.

“Найпоширенішою причиною зменшення обсягів пожертв більшість респондентів називають зниження рівня їхніх доходів і заощаджень – це 61% серед тих, хто раніше долучався до фінансової допомоги армії, ВПО та/або постраждалим від війни, але останнім часом робив менше пожертв, аніж рік тому”, – показало опитування.

Другою за поширеністю причиною (для 35%) стали “корупційні скандали в органах влади, які знизили мотивацію респондентів жертвувати власні кошти, доки бюджетні кошти витрачаються неефективно”.

Крім того, для кожного четвертого (26%) з тих, хто став жертвувати менше, причиною були оприлюднені історії про шахрайство під виглядом збору коштів. 16% також зазначили, що стали менше довіряти тим людям/організаціям, яким раніше робили пожертви.

*** Загальнонаціональне опитування було проведене Фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 8 по 15 серпня.

Опитування методом face-to-face проводилося у 22 областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України, та на яких не ведуться бойові дії).

Опитано було 2 тис. 17 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Вплив війни на українців

Як повідомляв УНІАН, раніше у Національному банку України спрогнозували, скільки людей може виїхати з країни у наступні роки і коли українці почнуть вертатися додому. Так, у 2024-2025 роках очікується подальший відплив мігрантів за кордон (близько 400 та 300 тис. осіб відповідно).

Цей прогноз погіршили у порівнянні з тим, який був у квітневому інфляційному звіті. Причиною цього стала значна руйнація української енергосистеми, яку супроводжують тривалі відключення електроенергії. Негативно впливає на ситуацію і те, що через пошкодження посилюються ризики для опалювального сезону.