Справжнє свято починається з того особливого відчуття, коли виникає бажання наповнити оселю світлом і затишком. Валерія Костюшко, керівниця ГО “Святогірськ на долоні”, перетворює звичайний грудень на магію, де б вона не була. Жінка вже двічі починала життя з нуля: у 2014 році вона залишила Макіївку, а у 2022-му війна змусила її поїхати з рідного Святогірська. Зараз вона разом із родиною мешкає на Дніпропетровщині, але попри відстань і труднощі продовжує плекати красу навколо себе. І ця передноворічна історія — приклад того, як творчий підхід та вірність своїм принципам допомагають віднайти спокій навіть у часи евакуації.
Журналістам Вчасних Новин Валерія розповіла, як можна створити святковий власними руками.
Замість лісорубів — політ фантазії
Валерія обожнює ліс і принципово відмовляється ставити вдома зрубане дерево заради кількох святкових днів. Оскільки ліс іноді потребує проріжування, після догляду залишаються пишні хвойні гілки. Саме їх активістка використала для оздоблення будинку. Звичайний оберемок сосни вона перетворила на витвір мистецтва, зберігши при цьому життя живим деревам.
Завдяки винахідливості у вітальні виросли одразу дві унікальні ялинки. Одну, високу та густу, Валерія зібрала з гілок за допомогою звичайної господарської драбини.
Для іншої ж ідеально підійшла кована підставка для квітів, яка стала надійним каркасом.
Оселю також прикрасили святковий віночок та зелені акценти у кожній кімнаті, а на каміні посів своє місце чобіток для подарунків.
Навіть іграшки тут особливі — торік майстриня власноруч виготовила їх із пап’є-маше, додавши інтер’єру крафтового шарму.
Символ, що зігріває серце
“Такий у мене вийшов казковий ліс”, — усміхається Валерія.
Ці слова мають для неї глибоке значення. Свого часу саме вона виступила ініціаторкою створення скверу “Казковий ліс” у Святогірську. Тепер назва улюбленого місця відпочинку тисяч людей ожила в її кімнаті, нагадуючи про дім та про те, що справжню красу неможливо відібрати.
Такий підхід до свята демонструє свідоме рішення берегти природу та вміння ухвалювати виклики долі з гідністю. Коли ми беремо до рук звичайні гілочки, щоб створити щось прекрасне, ми наповнюємо простір справжнім життям.
Досвід Валерії надихає зупинитися на мить, вдихнути аромат хвої та повірити, що навіть із маленьких деталей можна зібрати велику мрію про мирне майбутнє.