Мешканець Слов’янська Володимир Касаткін 30 років присвятив керамічному виробництву, але війна змусила шукати нові сенси. Повернувшись із евакуації, 58-річний голова ГО “Єдність чеснот” вирішив почати все з нуля. У власній майстерні він обладнав індор-ферму, де тепер замість глини — томати й перець, а за всіма процесами стежить штучний інтелект.
Про технології, стелажі з підручних матеріалів та пошук спокою під час війни Володимир Касатнін розповів журналістам Вчасних Новин.
Від кераміки — до зелені під лампами
До війни Володимир понад 30 років працював на керамічному виробництві. Каже, знає цю справу “від А до Я”. Але сьогодні в Слов’янську кераміка — це вже поодинокі підприємства, адже більшість бізнесів релоковані у більш безпечні регіони.
“Роботу в Слов’янську знайти практично нереально. Я 30 років пропрацював у кераміці, це була моя улюблена справа. Але зараз цієї роботи майже немає. Потрібно якось утримувати себе і сім’ю”, — розповідає він.
На початку повномасштабної війни родина та члени громадської організації “Єдність чеснот” виїхали до Львову, де вели активне волонтерське життя, підтримували переселенців, організовували безплатні гарячі обіди та навіть запустили соціальний бізнес. Однак згодом ці послуги вже не були потрібні в тому обсязі й родина вирішила повернутися до Слов’янська. Саме тоді народилася ідея створити невеликий індор-простір для вирощування рослин.
“Довго не роздумував, бо завжди цього хотілося. Це, мабуть, покликання (посміхається). Я поважаю принцип: якщо займаєшся справою, яка тобі подобається, тобі ніколи не потрібно буде ходити на роботу. У 58 років уже хочеться спокою душі. В умовах війни робота з рослинами відволікає — я так відпочиваю”, — каже Володимир.
Ферма власними руками — без грантів
Грантової підтримки не було — чоловік використав власні заощадження. Робив все власноруч у своєму приміщенні утеплив пінопластом, зібрав стелажі частково з того, що було під рукою, частково докуповував.
“Стелажі робив із профілю для гіпсокартону — дешевше не придумаєш. Зараз триметровий профіль коштує як пачка цигарок. Усе збиралося поступово, не за один день”, — усміхається він.
Так з’явилася невелика індор-ферма з сучасним освітленням і вентиляцією.
“Менеджер із вирощування” — штучний інтелект
Освіта Володимира не пов’язана з агрономією. Але він переконаний: людина має вчитися все життя. А сьогодні для цього достатньо мати якийсь досвід та доступ до інтернету. Так він створив для себе цифрового помічника.
“Я призначив штучному інтелекту посаду менеджера з вирощування. Він керує виробництвом: підказує, коли підживлювати, скільки й чого саме треба давати рослинам, яку температуру тримати, коли вмикати витяжки. На мене працює безкоштовний фахівець, який закінчив не один університет світу”, — жартує підприємець.
У результаті — компактні, але рясні врожаї. В асортименті — розсада та рослини, що вже плодоносять та користуються попитом серед містян.
Нещодавно на відкриття молодіжного простору у Слов’янську Володимир подарував п’ятилітрові кашпо з томатами.
“У одному кашпо — два компактні кущі, всіяні плодами. Десь із пів кілограма томатів точно є. Людям дуже подобається”, — каже він.
Паралельно — допомога військовим
Окрім бізнесу, Володимир продовжує очолювати громадську організацію “Єдність чеснот”. За його словами, минулого року організація поставила для військових понад сотню розвідувальних дронів спеціального призначення. Також команда надає соціальні та юридичні консультації ветеранам і їхнім родинам та працює із зовнішньоекономічними контрактами.
Втім, про це — окрема історія.
А поки що у невеликому приміщенні під лампами достигають томати. І 58-річний кераміст, який не побоявся почати з нуля, доводить: навіть у прифронтовому місті можна виростити не лише врожай, а й новий сенс життя.
АНОНС! У четвер, 5 березня, в рамках проєкту “Зроблено ВПО” ми опублікуємо асортимент продукції місцевого підприємця та надамо контакти для замовлення.