Втрата права на майно — це реальність, з якою часто стикаються спадкоємці через незнання правил обчислення термінів, помилки у визначенні місця подання заяви або через юридичні нюанси підтвердження права на спадок. Процедура прийняття спадщини містить чимало прихованих чинників: від вибору правильного нотаріуса до особливих умов, що діють під час воєнного стану. Якщо не врахувати ці деталі вчасно, повертати право на квартиру чи авто доведеться через тривалі та дорогі судові спори.
Журналісти Вчасних Новин підготували інструкцію, яка допоможе пройти процес оформлення майна без зайвих правових перешкод.
Час та місце відкриття спадщини: куди подавати заяву
Спадщина відкривається у день смерті особи або в день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття справи зазвичай є останнє місце проживання померлого.
Якщо остання адреса невідома, місцем відкриття вважається:
- місцезнаходження нерухомого майна або його основної частини;
- за відсутності нерухомості — місцезнаходження основної частини рухомого майна (автомобіля, банківських рахунків, цінних паперів тощо);
- для військових строкової служби та студентів — місце, де вони жили до призову або навчання;
- для мешканців закладів соціального призначення (інтернатів) — місцезнаходження закладу;
- для осіб, що перебували у місцях позбавлення волі, — останнє місце проживання до затримання;
- для тих, хто жив на території храмів чи монастирів, — місцезнаходження відповідної будівлі.
Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини. Проте на територіях, де органи влади тимчасово не працюють, або там, де ведуться бойові дії чи триває тимчасова окупація російською федерацією, справу може завести будь-який нотаріус на підконтрольній території.
Як оформити спадщину за законом та заповітом
Право на майно мають особи, вказані у заповіті. Якщо його немає, спадкування відбувається за законом згідно з черговістю, визначеною у статтях 1261-1265 Кодексу. Спадкоємець приймає все майно повністю — не можна прийняти одну частину, а від іншої відмовитися.
Автоматично вважаються такими, що прийняли спадщину (якщо не подали відмову протягом 6 місяців):
- особи, які постійно проживали разом із померлим на момент відкриття спадщини;
- малолітні, неповнолітні, недієздатні особи та особи з обмеженою дієздатністю.
Факт спільного проживання підтверджується витягом з реєстру територіальної громади або довідкою про реєстрацію місця проживання.
Які встановлені строки спадкування під час війни
Для прийняття спадщини (подання заяви) встановлюється строк у шість місяців, який починається з моменту смерті особи. Якщо право на спадок залежить від відмови інших спадкоємців, цей строк може становити три місяці.
Важливо враховувати особливості воєнного стану: якщо смерть зареєстрована пізніше ніж через місяць після факту смерті, 6-місячний строк обчислюється з дня державної реєстрації смерті у документах.
Заяву про прийняття спадщини потрібно подавати нотаріусу особисто у письмовій формі. Документи від представників за довіреністю не приймаються. Особи від 14 років можуть подавати заяву самостійно. Також заяву можна надіслати поштою (з нотаріальним засвідченням підпису) або через електронні комунікації з використанням КЕП.
Що робити, якщо пропустив 6 місяців для подання заяви
Якщо спадкоємець не подав заяву у встановлений термін, він вважається таким, що не прийняв спадщину. Відновити це право можна двома шляхами:
- отримати письмову згоду інших спадкоємців, які вчасно прийняли майно;
- звернутися до суду, який за наявності поважних причин може визначити додатковий строк для подання заяви.
Свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення шестимісячного строку, відведеного для прийняття майна. Отримання цього документа є обов’язковим для майна, що підлягає державній реєстрації (нерухомість, авто). На відміну від терміну подання заяви, сама видача готового свідоцтва ніяким строком не обмежена і може відбутися у будь-який час після завершення шести місяців.