Українські підлітки з числа ВПО та ті, що опинилися у вимушеній еміграції, наче зависли між «тут» і «там». Через війну їм довелося залишити рідне середовище у найбільш непідходящий для себе момент, саме тоді, коли соціальні зв’язки мають вирішальне значення, і переїхати в нову область чи нову країну в час своєї найбільшої уразливості. На складний період пошуку себе і свого місця в житті накладається ризик втратити приналежність до спільноти за національною ознакою. Коли ти в Україні, про це особливо не замислюєшся, а коли ти в чужій країні, виникає багато запитань, на які не завжди знаходять відповіді навіть дорослі.
Чи може весь науково-технічний прогрес допомогти молодій людині здолати такий серйозний виклик війни? Як українським підліткам і молоді інтегруватися, але не асимілюватися? Про проблему та її вирішення Вчасні новини поспілкуватися з Дмитром Бондаренком – заступником голови Асоціації інноваційної та цифрової освіти (AIDE), яка є флагманом цифрової освіти в Україні та світі.
Виклики переїзду
Різноманітні дослідження, проведені, наприклад, в рамках програми «Ти як?», фондом «Голоси дітей» стверджують, що понад 50% підлітків, які змінили своє місце проживання через війну, оцінюють свій рівень стресу як високий або дуже високий. Ті, хто виїхав за кордон, відчули тиск через життя за подвійними стандартами: вдома вони мають бути українцями, в школі – європейцями. Окрім цього, зʼявляється ряд інших морально-етичних викликів.
«Я з батьками виїжджала з Маріуполя під обстрілами, – розповідає Оля. – Тут в Німеччині я почуваюся в безпеці, але в новому середовищі на мене навалилося багато інших питань. Крім нової школи, німецької мови, ровесників, чиї жарти і смаки мені часто незрозумілі, є й інші питання, які дуже короблять. Наприклад, як ставитися до ровесників-росіян, яких в Німеччині багато? Більшість із них тут народилися, бо їхні батьки виїхали ще до війни в Україні, то як я тепер маю до них ставитися? Так, я розмовляю російською, але я – не одна із них, я – українка! До того ж, за принципом толерантності, я ще й маю виявляти терпимість… Одним словом, моя адаптація в Німеччині без допомоги психолога не обійшлася…».
«Мені здається, що наші підлітки у порівнянні з місцевими якісь доросліші. Особливо ті, хто пожив в Україні під час війни. Я приїхав до Німеччини у 2025, – розповідає Дмитро з Вінниці, – я маю чітке розуміння, чого я хочу, де маю докладати зусиль. Наприклад, німецьку мову до рівня В1 я вивчив за пів року. Але, якби Ви знали, як я хочу додому! Моє головне бажання – здобути освіту і повернутися».
Батьки й інші родичі діляться думками про те, що в чужій країні дуже помітними стають прогалини в обізнаності їхніх дітей про видатних українських особистостей та здобутки України в різних галузях науки і культури.
«Коли мій внук Андрій готував реферат про підкорення космосу, я не дуже вникала, – розповідає пані Людмила. – Як і більшість підлітків він відмахнувся від моєї допомоги, хоч я вчитель початкових класів. Сказав: «Ба, ШІ все знає». А потім виявилося, що він розповідав у німецькій школі про Гагаріна і жодним словом не згадав про українського космонавта Леоніда Каденюка! І мені було так соромно за нього й за себе. Наші діти мають розуміти, що вони говорять тут не лише від свого імені, але й від всієї України».
Відповісти на цей запит могли б українські суботні і недільні школи. Але вони не можуть охопити всіх, до того ж, в підлітків не завжди є бажання їх відвідувати.
Треба було придумати щось таке, що торкалося б юних українців у звичному для них середовищі, наприклад, у смартфоні. Разом з тим, щось таке, що вони б не прогорнули легко в стрічці соцмереж, а де б хотіли затриматися.
Про один із таких проєктів розповів заступник голови Асоціації інноваційної та цифрової освіти Дмитро Бондаренко.
UA NEXT GENERATONS
«Таку назву має наш новий проєкт, – розповідає пан Дмитро. – Це наймасовіший освітній проєкт за всю історію України! Він охопить українців у понад 100 країнах світу, у трьох часових поясах, і за 15 тижнів збере найпотужнішу мережу молодих українців за кордоном!»
Творці проєкту вважають, що діти і підлітки, виїхавши з України, дуже швидко втрачають свою ідентичність. І це не дивно, адже ті, кому зараз по 12–18 років, половину свого свідомого життя прожили за межами України. Вони не лише швидко адаптуються, але й асимілюються.
«Ми пропонуємо їм серію із 5 інтерактивних онлайн-зустрічей на тему української ідентичності: про видатних особистостей, про всесвітньо відомих українських винахідників, про значення мови, досягнення науки і культури і роль української діаспори в світі, – захоплено ділиться Дмитро Бондаренко. – Мета нашого проєкту: викликати у підлітків та молоді усвідомлення своєї української ідентичності, яка б діяла в них, куди б їх життя не повело. Проєкт має такі потужності, що здатен охопити наших дітей та молодь в будь-якій країні світу, навіть, якщо він чи вона в цій країні єдиний українець чи українка».
Далі організатори проєкту планують зібрати потужну молоду українську спільноту в одному чаті, де продовжуватимуть пропонувати їм різні навчання, комунікацію, заходи, обговорення ініціатив для України.
Для дітей з числа ВПО Асоціація інноваційної та цифрової освіти спільно із ЮНІСЕФ проведе серію офлайн-зустрічей
Дмитро Бондаренко розповів, що співпраця їхньої організації із ЮНІСЕФ є давньою і фокусувалася на потребах дітей Миколаївської, Херсонської, Одеської областей.
Але влітку цього року саме західний офіс ЮНІСЕФ спільно із AIDE проведуть серію занять для дітей з числа ВПО в Тернопільській, Хмельницькій, Львівській та Волинській областях. Програма передбачає проведення уроків з метою надолуження освітніх втрат, що виникли через війну, надання психологічної та емоційної підтримки, а також проведення розважально-просвітницьких заходів, що посилюють навички комунікації. Планується охопити до 7000 осіб у літніх пришкільних таборах, що триватимуть з кінця червня по перший тиждень липня включно.
Безкоштовно!
Долучитися до участі у зазначених проєктах діти та молодь можуть абсолютно безкоштовно.
Пан Бондаренко зазначає, якщо проєкт спільно із ЮНІСЕФ реалізується за грантові кошти, то онлайн-проєкт UA NEXT GENERATONS реалізується командою Асоціації виключно на волонтерських засадах із залученням власних ресурсів. Партнерська чесність спонукає і запрошених тренерів та спікерів долучатися до реалізації проєкту так само на безоплатній основі. AIDE співпрацює з 4 українськими міністерствами, які надають лише інформаційну підтримку проєктам, і жодної копійки державних коштів не залучає. Асоціація є провідною громадською організацією, що сприяє розвитку людського капіталу України та збереженню національної ідентичності через реалізацію концепції навчання впродовж життя (Lifelong Learning).
AIDE розробила 40 освітніх платформ та реалізує проєкти в 17 країнах для розширення можливостей українців у навчанні, професійному зростанні та культурному розвитку. Громадська організація активно впроваджує інноваційні освітні технології та цифрові рішення, сприяючи формуванню компетентностей, необхідних для сучасного суспільства, а також збереженню унікальної української ідентичності в глобальному контексті.
Дмитро Бондаренко каже, що команда Асоціації вважає такі проєкти частиною своєї місії. Вони впевнені, що вклад у зміцнення ідентичності українських підлітків та молоді сьогодні – це потужна інвестиція у сильну Україну завтра.
Стати учасником проєкту UA NEXT GENERATONS можна, заповнивши гугл-форму: https://forms.gle/fGoY4qt3uhqGWzPa9
Всю детальну інформацію про проєкт можна отримати за посиланням: https://www.facebook.com/share/p/1D9FNgVXLc/?mibextid=wwXIfr
Інформацію про всі продукти Асоціації, якими можна скористатися для навчання, роботи і розвитку, шукайте тут: https://www.aide.one/?fbclid=IwVERDUAR2RmhleHRuA2FlbQIxMABzcnRjBmFwcF9pZAo2NjI4NTY4Mzc5AAEe1OotEvMLDhuXPvs1P_No4sMaJgswv5mY5lrlz6QA2Ha4KATNm4upIKWGrmM_aem_Ilo865iWTJRObpCZQLaMKA
Олена Рєпіна
Цей матеріал створений в рамках проєкту Інститут Масової Інформації (ІМІ) за фінансової підтримки Європейського Союзу. Відповідальність за зміст цієї публікації несуть виключно Вчасні Новини й за жодних обставин він не може розглядатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу.