У столиці розпочав роботу перший в Україні комунальний заклад підтримки та супроводу внутрішньо переміщених осіб, біженців та шукачів захисту. Створення цього Інтеграційного Хабу стало відповіддю на один із найпоширеніших запитів переселенців — подолання втрати соціальних зв’язків і звичного середовища після вимушеного переїзду.
Про це повідомляють Вчасні Новини з посиланням на міського голову Києва Віталія Кличка.
Проєкт вдалося реалізувати завдяки спільним зусиллям міської влади, Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та Благодійного фонду “Рокада”.
Як зазначив мер столиці, на сьогодні у Києві зареєстровано майже 440 000 внутрішньо переміщених осіб, з яких 260 000 прибули до столиці після початку повномасштабного вторгнення у 2022 року. Місто забезпечує інтеграцію нових мешканців, надаючи їм рівний із киянами доступ до освітніх, медичних та соціальних послуг.
Важливою складовою є фінансова допомога: лише за перші п’ять місяців 2026 року з міського бюджету на різні види матеріальної підтримки ВПО було спрямовано майже 150 мільйонів гривень.
Новий комунальний простір пропонує комплексний підхід до адаптації людей. На базі хабу відвідувачі можуть безкоштовно отримати:
- кваліфіковану юридичну допомогу та консультації;
- психологічну підтримку для дорослих і дітей;
- фаховий супровід у питаннях працевлаштування;
- роз’яснення щодо доступних муніципальних соцпослуг та чинних державних програм допомоги.
Головною особливістю роботи центру є запровадження інституту соціального менеджера. За кожним відвідувачем закріплюється персональний спеціаліст, який супроводжує людину на всіх етапах вирішення її життєвих, юридичних чи соціальних питань.
Окрім надання індивідуальних послуг, Інтеграційний Хаб виконуватиме роль важливого комунікаційного майданчика. Простір надає свої потужності для представників 18 релокованих та прифронтових громад України.
Завдяки цьому фахівці з постраждалих регіонів зможуть проводити тут регулярні прийоми, консультувати земляків, організовувати збори та допомагати переселенцям зберігати міцний соціальний і культурний зв’язок зі своїми рідними громадами навіть в умовах евакуації.