Розлучення чи окреме проживання батьків — це завжди непростий етап, але фінансові питання щодо виховання дитини можна вирішити цивілізовано й без виснажливих судових процесів. Якщо між мамою й татом є взаєморозуміння, найкращим інструментом стає нотаріальний договір про сплату аліментів. Він дозволяє зафіксувати всі домовленості “на березі”, заощадити час, зберегти нерви та забезпечити дитині звичний рівень життя.
Як оформити аліменти без звернення до суду, розповідають Вчасні Новини з посиланням на Міністерство юстиції.
Що каже закон і як оформити правочин?
Відповідно до статті 189 Сімейного кодексу України, батьки мають повне право укласти договір про утримання дитини, самостійно визначивши розмір, строки та порядок виплат. Гроші отримує той із батьків, з ким безпосередньо проживає дитина.
Дві обов’язкові умови, без яких договір не матиме юридичної сили:
- Письмова форма — умови детально прописуються в тексті документа.
- Нотаріальне посвідчення — угоду обов’язково має завірити державний або приватний нотаріус.
Розмір аліментів та способи виплат: скільки та як?
Батьки вільні у виборі підсумкової суми, керуючись потребами дитини. Проте закон чітко обмежує нижню межу — умови договору в жодному разі не можуть порушувати гарантовані державою права малечі.
Зокрема, законодавство України встановлює такі критерії щодо розміру виплат:
- Мінімальний гарантований розмір: не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
- Мінімальний рекомендований розмір: становить повний розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Також батьки обирають один із двох способів сплати аліментів
- У частці від доходу: виплати розраховуються як певний відсоток від заробітної плати, стипендії чи інших доходів матері або батька.
- У твердій грошій сумі: визначається фіксована щомісячна сума. Вона підлягає щорічній індексації відповідно до закону, якщо сторони в договорі не домовилися про інше.
Периодичність виплат колишнє подружжя обирає на свій розсуд. Це може бути класичний щомісячний платіж, щоквартальні перекази, інші погоджені проміжки часу або навіть одноразова велика виплата на роки наперед.
Поза межами базових аліментів: що ще варто внести в договір?
Цей правочин зручний тим, що дозволяє врегулювати не лише базові щомісячні виплати, а й ширше коло питань
- Додаткові витрати: участь батьків у фінансуванні секцій, гуртків, приватної освіти, лікування, регулярного оздоровлення чи літнього відпочинку.
- Порядок спілкування: графік зустрічей, спільних подорожей та проведення свят із тим із батьків, хто проживає окремо (а також із бабусями й дідусями).
- Альтернатива грошам: закон дозволяє припинити аліментні виплати в обмін на передачу дитині права власності на нерухоме майно (наприклад, квартиру чи її частину).
Захист від неплатників: як працює примусове стягнення без суду
Головний страх багатьох батьків — “ми підпишемо папір, а він чи вона просто перестане платити”. Закон повністю захищає від цього, адже нотаріально завірений договір за своєю юридичною силою прирівнюється до рішення суду.
Важливо: якщо один із батьків порушує умови і припиняє виплати, йти до суду не потрібно. Отримувач аліментів звертається до нотаріуса за виконавчим написом. З цим документом можна одразу йти до державної виконавчої служби або до приватного виконавця для примусового стягнення боргу чи арешту рахунків.
Для отримання виконавчого напису нотаріусу подають:
- Заяву про вчинення виконавчого напису;
- Оригінал вашого нотаріального договору про сплату аліментів;
- Документи, що безспірно підтверджують прострочення виплат та суму заборгованості.
Також за замовчуванням діє норма статті 196 Сімейного кодексу: за кожен день прострочення з вини платника нараховується пеня у розмірі 1% від суми боргу (але загалом не більше 100% від суми самої заборгованості). Це положення теж варто прямо прописати в угоді.
Чи можна перевірити, куди йдуть гроші?
Закон чітко наголошує: аліменти є власністю самої дитини. Той із батьків, хто їх отримує, має право витрачати ці кошти виключно за цільовим призначенням в інтересах малечі.
Якщо у платника виникають обґрунтовані сумніви щодо чесності колишнього партнера (особливо коли мова йде про значні суми), він має право звернутися до органу опіки та піклування. Фахівці цієї установи можуть провести інспекційне відвідування отримувача аліментів та перевірити, чи дійсно кошти йдуть на розвиток та утримання дитини.
Що потрібно для візиту до нотаріуса?
Для укладання договору батькам необхідно підготувати такий пакет документів:
- паспорти обох сторін (або інші документи, що посвідчують особу);
- реєстраційні номери облікової картки платника податків (ідентифікаційні коди);
- свідоцтво про народження дитини.
Будь-які зміни до умов або розірвання договору в майбутньому відбуваються так само — шляхом укладання нотаріально посвідченої додаткової угоди за взаємною згодою. Якщо компромісу досягти не вдасться, тоді питання вирішуватиметься вже в судовому порядку.
Головні переваги добровільного договору
Швидкість та психологічний комфорт: немає потреби місяцями ходити по судах та сперечатися.
Гнучкість: індивідуальний підхід до потреб конкретної дитини та графіку доходів батьків.
Максимальна безпека: швидке примусове виконання через нотаріуса у разі форс-мажорів чи недоброчесності.