Команда благодійного фонду “Слов’янська Мрія” готується створити новий осередок на Полтавщині. Після погіршення безпекової ситуації у Слов’янську фонд шукав громаду, де його досвід роботи з дітьми та підлітками буде потрібен. У Вишняках команда вже побувала, провела перший майстер-клас і знайшла будинок, який планує придбати для нового простору.
Журналістка Вчасних Новин поспілкувалася з виконавчою директоркою БФ “Слов’янська Мрія” Євгенією Алфімовою про створення нового осередку у Вишняках, плани команди й те, як фонд хоче продовжувати роботу з дітьми та підлітками попри війну.
Місце шукали там, де досвід фонду буде потрібен
Після того як через обстріли у Слов’янську стало неможливо продовжувати звичну роботу з дітьми та підлітками, перед командою постало питання не лише про те, куди їхати. Потрібно було знайти громаду, де вже є люди та діти, з якими можна і треба працювати, а досвід “Слов’янської Мрії” справді стане у пригоді.
Євгенія Алфімова почала шукати таке місце й побачила Хорол. Через знайому колеги, яка через війну виїхала до Франції, команда отримала контакти людей із громади, а згодом познайомилася з Яною Карманською, яка працює зі старостатами. І вже під час спілкування з’ясувалося, що у громади є великий запит на роботу з дітьми та підлітками та будинок культури, який потребує оновлення та нового наповнення.
“Ми поспілкувалися спочатку телефоном, а потім поїхали самі подивитися що та як. Яна Юріївна, молода та дуже активна жінка, нас зустріла, все показала, розповіла. Мені сподобалося, що людина сама хоче щось змінювати. Вона не каже: “Давайте ви приїдете і зробите”, а говорить, що любить це місце, що тут народилася і хоче, щоб тут було життя. Для мене це дуже важливо”, — розповідає Євгенія.
Першою перевіркою став майстер-клас
Вишняки розташовані приблизно за 5 кілометрів від Хорола. У селі є школа, дитячий садок, магазин, дитячий майданчик та будинок культури. Вже під час першого візиту команда вирішила одразу провести заняття для місцевих.
“Я подумала, що просто їхати, аби подивитися що там і як, не про нас. Якщо вже приїхали, то треба щось робити. Тому одразу, ще під час спілкування телефоном, домовилися, що проведемо якийсь майстер-клас. І можу сказати, що ми отримали величезне задоволення та бачили, що це сподобалося тим, хто прийшов із нами познайомитися та взяти участь”, — каже Євгенія.
Загалом того дня прийшли 13 учасників — восьмеро дітей та п’ятеро дорослих, серед яких були педагоги. Для фонду це стало першим практичним знайомством із громадою. Команда побачила, як діти долучаються до роботи, поспілкувалася з місцевими людьми та оглянула приміщення, які потенційно можна використовувати для подальших занять.
“Я стояла поруч і дивилася: на столах — фарби, пензлики, білі шопери. Діти вибирають кольори, щось домальовують, сміються, показують одне одному свої роботи. А поруч — люди, які ще зовсім недавно робили такі самі речі для дітей у своєму Слов’янську. І я подумала: можливо, саме так вони шукають свій новий дім — не по будинках, а по людях. Вони ще не знають, чи переїдуть до нас. Ми ще не знаємо, яким буде їхнє рішення. Але вчора вони вже залишили тут щось своє — кілька дитячих усмішок і розмальовані шопери. Тепер чекаємо на відповідь. Я дуже хочу, щоб, згадуючи нашу зустріч, вони згадали не тільки те, що ми їм розповідали. А цих дітей. Їхні малюнки. Фарби на столах. І те, як вони їх зустріли. Можливо, цього достатньо, щоб зрозуміти: “Тут нас чекають. Тут ми можемо бути потрібними”, — вже наступного дня сказала Яна Карманська.
Окрему увагу звернули на місцевий будинок культури. Зараз він має старий, радянський вигляд, і там працює бібліотека, але команда бачить можливість змінити простір так, щоб він був зручнішим для дітей та підлітків.
“Там усе стареньке, але є з чого починати. Можна зонувати, щось перефарбувати, зробити різні місця для різних занять. Але я не хочу сама придумати, як має бути. Треба спочатку почути дітей”, — пояснює Євгенія.
Такий підхід фонд уже використовував у Слов’янську. Тому в новій громаді команда хоче використати свій досвід, але не переносити готовий формат без змін.
Будинок із піччю та садом хочуть перетворити на центр підтримки
Паралельно з пошуком приміщень для роботи команда шукала житло в оренду, а знайшли будинок, в якому побачили можливість створити ще один простір фонду. У будинку є велика піч та сад, і Євгенія каже, що він має особливу атмосферу.
“Я зайшла і відчула, що там дуже добре. Кажу власнику: “У вас бабуся, мабуть, була дуже доброю жінкою, тому що це відчувається”. А він відповів, що так, вона була дуже хорошою”, — згадує засновниця фонду.
Остаточної назви для нового простору немає. За задумом, це має бути місце, куди люди зможуть приходити на заходи, зустрічі, за підтримкою або для відновлення. Тут також планують проводити спільні активності.
“Хочеться, щоб людина могла приїхати, якщо їй важко, побути там, отримати підтримку. Щоб це було місце, де можна зупинитися, щось зробити разом. Така собі рекреаційна зона для отримання спокою та відновлювання “, — говорить Євгенія.
Власник погодився продати будинок благодійному фонду, а оплату провести через банківський рахунок фонду. На придбання будинку фонд уже зібрав 7 тисяч доларів. Залишилося 3 тисячі.
Частину обладнання вже відправили зі Слов’янська
Новий осередок у Вишняках має працювати з тим самим досвідом, який команда накопичила у Слов’янську, коли перетворили два занедбаних приміщення в сучасні та комфортні простори для дітей, молоді та дорослих людей без вікових та інших обмежень. Тому фонд поступово перевозить туди більшу частину обладнання та матеріалів.
27 вересня команді вже вдалося завантажити машину та відправити її до Вишняків. Із перевезенням допомогла Слов’янська міська військова адміністрація.
Водночас вивезли поки не все. Частина речей залишається у Слов’янську, а команда планує вирушити до Вишняків найближчим часом.
При цьому фонд не закриває свій простір у Слов’янську. Якщо людям потрібно буде провести там захід, заняття чи іншу активність, приміщення залишатиметься доступним.
Не виїзд, а масштабування
Для команди важливо зберегти зв’язок зі Слов’янськом. Фонд не планує змінювати свою адресу й розраховує повернутися до міста після завершення війни. Водночас чекати, поки це стане можливим, команда не хоче. У Вишняках уже є перші знайомства з дітьми та педагогами, проведений майстер-клас, знайдене приміщення для майбутнього простору та будинок, який фонд хоче придбати.
“Це не переїзд. Це масштабування. Ми хочемо, щоб у нас було два осередки. Один залишається у Слов’янську, а тут ми будемо розвивати ще один напрям”, — пояснює Євгенія.
Поки фонд збирає кошти на будинок, команда готується до подальшої роботи у Вишняках. Для “Слов’янської Мрії” це можливість продовжувати те, заради чого створювали простори у Слов’янську, навіть тоді, коли працювати там у звичному форматі стало небезпечно.
“Якщо ти не можеш вплинути на війну, ти можеш вплинути на життя своїх людей”, — говорить Євгенія.
Підтримати збір на придбання будинку для нового простору БФ “Слов’янська Мрія” можна за реквізитами:
Отримувач: БО БФ «Слов’янська Мрія». Код отримувача: 39758883
Рахунок IBAN: UA723052990000026009013900351
Карта: 5169 3351 0506 9815
Банка monobank: https://send.monobank.ua/jar/9KdrvgEftN
Ірина Міщенко