Евакуація з Донеччини та прифронтових громад: як працюють транзитні хаби на Дніпропетровщині

Для мешканців Донеччини, а також прифронтових громад Синельниківського та Нікопольського районів Дніпропетровщина залишається першою точкою безпеки під час евакуації. Станом на 20 листопада 2026 року в області проживають понад 487 тисяч внутрішньо переміщених осіб, серед яких 86,6 тисяч дітей, а через місцеві транзитні пункти щомісяця проходять тисячі людей, які виїхали з-під обстрілів.

Вчасні Новини покроково пояснюють, як влаштована робота транзитних хабів Дніпропетровської ОВА, скільки часу там можна перебувати, які виплати та документи оформлюють на місці та куди телефонувати перед виїздом.

Що таке транзитний хаб і скільки часу там можна жити

Транзитний центр — це не гуртожиток для постійного проживання, а тимчасовий безпечний простір, де людині допомагають «перезавантажитися» після виїзду і спланувати подальший шлях.

  • Стандартний термін перебування (з можливим продовженням) — до 3 діб (72 годин). Цього часу достатньо, щоб відпочити, оформити базову допомогу та обрати місце для довгострокового проживання в області або поїхати евакуаційним потягом далі в тилові регіони.
  • Винятки для вразливих категорій. Якщо евакуювалися люди з інвалідністю, маломобільні громадяни, самотні пенсіонери або родини, які чекають на спеціалізований медичний транспорт чи відновлення критично важливих документів, термін перебування в хабі подовжують індивідуально.

Яку допомогу можна отримати за принципом «єдиного вікна»

Головна перевага транзитних центрів Дніпропетровщини у тому, що людині не потрібно самостійно шукати різні установи у незнайомому місті. У хабах позмінно чергують представники обласної адміністрації, ДСНС, міграційної служби, служби зайнятості, медики та волонтери гуманітарних місій («Право на захист», «Проліска», «Схід SOS», Acted, Червоний Хрест, NRC, «Янголи Спасіння»).

На місці доступні п’ять базових видів підтримки:

  1. Побут і харчування. Кожному евакуйованому безкоштовно надають ліжко-місце, чисту постіль, гаряче харчування, гігієнічні набори та сезонний одяг (якщо виїжджали поспіхом без речей).
  2. Реєстрація на грошові виплати. Фахівці допомагають подати заявку на багатоцільову грошову допомогу від міжнародних організацій.
  3. Відновлення документів та юридичні консультації. Якщо під час обстрілів або евакуації загубилися чи згоріли паспорт, РНОКПП, свідоцтво про народження чи документи на нерухомість, юристи та працівники ДМС на місці проконсультують і, у разі потреби, запустять процедуру відновлення.
  4. Медичний огляд та психологічна підтримка. Лікарі проводять первинний огляд, вимірюють тиск, допомагають із рецептами за програмою «Доступні ліки», а психологи працюють із дорослими та дітьми у стані гострого стресу.
  5. Пошук безкоштовного житла та квитки на потяг. Координатори підбирають вільні місця у місцях тимчасового проживання (МТП) — на Дніпропетровщині їх працює понад 130 (зокрема восени 2026 року відкрили новий центр на 100 місць у Лихівській громаді та розширили прихисток у Дніпрі). Якщо людина планує їхати в іншу область, волонтери оформлюють безкоштовні квитки на евакуаційні вагони Укрзалізниці або автобуси.

Де працюють транзитні центри на Дніпропетровщині

Мережу координує Дніпропетровська ОВА спільно з благодійними фондами. З міркувань безпеки точні адреси пунктів у громадах, наближених до лінії фронту, публічно не розголошують — туди скеровують евакуаційні екіпажі або оператори гарячих ліній. Серед основних відкритих хабів регіону:

  • м. Павлоград. Ключовий хаб для прийому евакуйованих із Донеччини та прифронтової Синельниківщини. Розрахований на понад 130 місць, обладнаний кімнатами матері та дитини, інклюзивними зонами й укриттям.
  • м. Дніпро. Міський транзитний центр поблизу залізничного вокзалу. Зручний для тих, хто планує пересадку на потяги в інші області. Значну частину його підопічних складають літні та маломобільні люди.
  • с-ще Волоське (Дніпровський район). Сучасний транзитний центр на базі БФ «Помагаєм» (76 ліжок із можливістю розширення до 200). Тут облаштовані дитячий простір, їдальня, інклюзивні кімнати, а підтримку надають майже три десятки гуманітарних партнерів.
  • с-ще Степове. Спеціалізований хаб, орієнтований на прийом і супровід родин із дітьми перед подальшим розселенням у безпечніших областях.

Що варто знати перед виїздом: 3 важливі правила

  • Не їдьте навмання — зателефонуйте заздалегідь. Завантаженість хабів змінюється щодня. Дзвінок на гарячу лінію дозволяє зарезервувати за вами ліжко-місце та скоординувати точку прибуття.
  • Попередьте про особливі потреби. Якщо з вами їдуть маломобільні люди, особи з інвалідністю або лежачі хворі — обов’язково скажіть про це оператору. Для них організовують спеціалізований медичний транспорт та селять у прихистках з безбар’єрним доступом.
  • Домашніх тварин не потрібно залишати. Більшість евакуаційних екіпажів та транзитних центрів приймають переселенців із котами та собаками, але про наявність улюбленців (особливо великих собак) варто попередити під час запису на евакуацію.

Корисні контакти та гарячі лінії

  • Цілодобова гаряча лінія Дніпропетровської ОВА (координація евакуації та направлення у хаби): 0 800 505 600
  • Єдина цілодобова гаряча лінія з питань евакуації: 0 800 336 085
  • Лінія з питань розселення в місця тимчасового проживання (МТП) області: (066) 748-69-81
  • Транзитний центр у м. Дніпро: (068) 937-00-00
  • Транзитний центр у м. Павлоград: (066) 832-70-78 або 203 (Координаційний гуманітарний центр)
  • Хаб для родин із дітьми у с-щі Степове (БФ «Діти нового покоління»): 0 800 338 302

Останні новини