Німецька письменниця Ульріке Альмут Зандіг презентувала свій новий роман «Im Orkan» («В урагані»). Книга присвячена війні в Україні, а головна мета авторки — розповісти німецькому суспільству про сучасні українські реалії.
Презентація відбулася в Берліні в Американській меморіальній бібліотеці (Amerika-Gedenkbibliothek). Захід організовано платформою Kul’tura / Ukraine Contemporary, голова — Ольга Пішель. Модерувала презентацію українською та німецькою мовами відома українська літераторка та культурна менеджерка Оксана Щур, розповіла журналістка Вчасних Новин Олена Рєпіна, яка побувала на заході.
Маріуполь у романі отримав ім’я Вольнополь
Пані Ульріке так пояснила свою мету написання роману: «Я побачила, що є потреба, аби хтось із німців розповів самим німцям про війну в Україні».
Робити це письменниця вирішила не мовою сухої хроніки, а через глибоку художню метафору. Як розповіла авторка під час зустрічі, події роману розгортаються у вигаданому приморському місті Вольнополь — ця назва походить від слова «воля» і є прямою проєкцією на український Маріуполь. На місто насувається нищівний ураган, і саме через цей образ невідворотної стихії Зандіг передає атмосферу наближення катастрофи, крихкість звичного світу та внутрішній стан людей, у чиє життя вривається велика війна.
Такий авторський підхід викликав жвавий резонанс у німецькому літературному середовищі, причому відгуки критиків виявилися полярними. В оглядах суспільних радіостанцій та телеканалів — зокрема NDR Kultur, Deutschlandfunk Kultur, Bayern 2 та 3sat — роман високо оцінили за пульсуючу, сповнену ліризму мову та сміливість говорити з німецькою аудиторією про загарбницьку війну проти України. Водночас частина рецензентів (як-от у програмі Büchermarkt на Deutschlandfunk) закидає письменниці надмірну метафоричність, вважаючи, що переведення воєнних реалій у площину фантастичних образів стихії дещо приглушує відчуття прямої, жорсткої реальності. Попри ці професійні дискусії, читацький інтерес до книжки залишається високим — це підтверджують і активні обговорення в німецьких книжкових блогах та подкастах, і насичений графік авторських читань по всій Німеччині, які незмінно збирають небайдужу аудиторію.



Україна у творчому житті Ульріке Альмут Зандіг
Для німецької та європейської культурної спільноти Ульріке Альмут Зандіг — знана й авторитетна постать. Вона є лауреаткою низки престижних літературних відзнак, зокрема премій імені Еріха Фріда та Вільгельма Леманна, а крім літературної творчості активно реалізує себе як перформерка, музикантка та кураторка мистецьких проєктів. Вагоме місце у її доробку посідають художні переспіви та переклади української поезії німецькою мовою — серед іншого, вона перекладала твори Сергія Жадана, Юрія Андруховича, Катерини Калитко, Остапа Сливинського та Галини Крук, а також створила проникливий німецькомовний переспів Державного Гімну України.
Глибокий особистий і творчий інтерес письменниці до України розпочався навесні 2015 року з мистецького експерименту — «поетичного побачення наосліп» (blind stage date) у Києві, організованого за кураторською ініціативою Goethe-Institut. Саме там, на одній сцені, Ульріке вперше зустрілася з українським поетом і музикантом Григорієм Семенчуком. Спільний виступ виявився настільки органічним, що з нього виріс постійний німецько-український поетично-музичний гурт Landschaft (слово, яке однаково існує і в німецькій, і в українській мовах). Відтоді творчий тандем реалізував низку спільних аудіо- та відеопроєктів, а поїздки до Львова, Києва й Чернівців зробили українську тему невід’ємною частиною життя авторки.
Ця багаторічна співпраця має живе продовження і сьогодні: 19 листопада в стінах Американської меморіальної бібліотеки в Берліні відбулася презентація нового спільного альбому гурту Landschaft під назвою «Голос» (Holos).
Історія однієї родини — травма цілого народу
Повертаючись до роману «Im Orkan», варто закцентувати на одній надзвичайно сильній думці, що прозвучала під час презентації з вуст самої авторки та була проілюстрована зачитаним уривком із книжки.
«Між дідом Богданом і внуком Максимом — прірва. І справа не у звичному розриві поколінь. Дід довгі роки був політичним в’язнем ГУЛАГу, і система випалила його родову пам’ять. Тож він не мав того багажу, який міг би передати внукові: родинних історій, казок, колискових і молитов», — ця глибока рефлексія вразила українську аудиторію під час презентації.
Навіть не кожен українець настільки точно й болісно усвідомлює ту травму поколінь, якої радянський режим завдав українському суспільству.
Мати таких щирих, глибоких і послідовних симпатиків України серед європейських інтелектуалів сьогодні надзвичайно важливо. Своїм словом, музикою та небайдужістю Ульріке Альмут Зандіг не просто знайомить німецьких читачів з українським досвідом, а й робить Україну ближчою та зрозумілішою для Європи, посилюючи наші позиції в культурному та інформаційному просторі.

Світлини від авторки статті та зі сторінки організаторів презентацій Kul’tura e.V.

