Повномасштабна війна застала Світлану Кіфюк на 5 курсі юридичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Дівчина саме здобувала ступінь магістра і мала чіткий план своєї професійної реалізації в Україні. Та коли почалася війна, батьки, які давно працюють в Європі, наполягли, щоб донька їхала до них, до Португалії. Перший час Світлана почувалася геть дезорієнтованою: знання з українського права у новій країні виявилися неактуальними. Війна зруйнувала її плани на майбутнє, як і тисяч українських студентів. Але у дівчини залишилася одна вагома точка опори, що допомогла їй знову відчути ґрунт під ногами: вона почала планувати своє повернення в Україну і формувати тот багаж, з яким має намір долучитися до відбудови після війни.
Про свої завдання в еміграції та плани на майбутнє в Україні магістерка українського права та європейського менеджменту розповіла журналістам Вчасних Новин.
Втратила безповоротний вступний внесок і стипендію
«У мене завжди викликало подив, коли мої ровесники обирали навчання за кордоном. Я мала таку можливість, бо мої батьки живуть і працюють в Європі понад 20 років, але мені подобається українська освіта, і я завжди мріяла працювати в своїй країні для своїх людей. А обравши право, я якраз і хотіла довести своєю професійною діяльністю, що справедливість існує. Моє навчання на юридичному факультеті Львівського національного, дякувати Богу, було успішним і я покидала рідний університет з важким серцем…», – ділиться Світлана.
Хоча дівчина і їхала до батьків, вимушена еміграція стала для неї великим випробуванням. Потрібен був час, щоб оговтатись. Але Світлана не з тих, хто ставить життя на довгу паузу. Вона подала документи у кілька європейських вишів і дуже зраділа, коли прийшла перша відповідь. Дівчина ще не знала, що сама відмовиться від навчання в цьому закладі.
«Першою мені прийшла відповідь із Католицького університету (Katolika Lisbon School of Business und Economics). У вестибюлі закладу я побачила український прапор і дуже зраділа. Але коли зайшла в аудиторію, почула мову агресора. Зʼясувалося, що в моїй групі багато студентів з росії, – розповідає дівчина. – Я не уявляла собі, що можу навчатися пліч-о-пліч з ними весь час магістратури, а коли звернулася до деканату, мені пояснили, що в науці вимушені зберігати нейтралітет. Згодом я побачила, що до студентів із країни-агресорки ставляться зі співчуттям і розумінням, мовляв, заручники ситуації. Тоді прийняла рішення, що забираю документи! Навіть не зважаючи на те, що вступний внесок у сумі 1100 євро є неповоротним, навіть відмовившись від стипендії, на яку подаються при вступі тисячі студентів, а отримують одиниці. Я написала офіційного листа, в якому виклала свою позицію, і забрала документи. Це був мій особистий спротив, і я готова була до того, що можу пропустити цілий навчальний рік!».
Але Світлана подавала свої документи в кілька закладів, і невдовзі прийшло запрошення на навчання до іншого вишу – «Нової школи бізнесу та економіки» (Nova School of Business & Economics), що є 4-ою кращою магістерською програмою з Менеджменту у світі за версією Financial Times. Світлана була єдиною українкою на курсі, слухала лекції найвідоміших професорів з усього світу і мала можливість вивчати, як працює світова економіка. Дівчина вважає, що поєднання знань з українського права та міжнародної економіки стане золотим стандартом для роботи в Україні після повернення.
Не чекати щасливих співпадінь — створювати їх
Саме таким є життєве кредо Світлани Кіфюк. Багато моментів, що характеризують її професійний успіх, не трапилися з нею самі по собі, а вона самотужки проклала до них дорогу.
В Європу вона приїхала з бекграундом впевненої фахівчині з права: членкиня Ліги студентів Асоціації правників України, переможниця Львівських змаганнях з консультування клієнтів, членкиня Європейської Асоціації Студентів Правників Львівського Бранчу тощо. Жодна еміграція не змогла позбавити Світлану набутого в Україні навику: шукати можливості професійного розвитку і досягати результату. Тож в Португалії вона продовжила в тому ж дусі.
Дівчина знайшла в інтернеті інформацію, подала свою кандидатуру і пройшла відбір на проєкт «Модель ЄС-2023» в Брюсселі, де молодь практикувала навички роботи в стінах Європарламенту.
«Я була єдиною українкою в групі, – розповідає Світлана. – Щоб потрапити в цей проєкт пройшла онлайн-тестування, одна із вимог – володіння англійською на рівні Б-2. Тоді я його ще не мала, але мене це не зупинило, бо знала, що впораюся і впоралася! Вже під час самого проєкту команда, в якій я працювала, перемогла, а я отримала чудовий досвід – побачила, як працює Європарламент зсередини».
Під час навчання у Nova School of Business & Economics українка здобула нові фахові компетенції з права та економіки, та найвищим своїм здобутком цього періоду Світлана вважає участь у престижних міжнародних фінансових змаганнях від Франкфуртської школи менеджменту, де зі 114 обраних учасників було сформовано 15 команд з провідних університетів світу. Команда, яку очолювала Світлана, перемогла!
«Перемога українки у фінансових змаганнях в Німеччині викликала шок. Мене постійно запитували: як ти це зробила? Хто тобі допомагав? Як і на всі попередні, так і на ці фахові змагання я реєструвалася сама, ніхто мене не скеровував. У команді, яку мені випало очолити, я розподілила всі ресурси між учасниками, зважаючи, хто до чого має більший нахил. І така стратегія принесла результат».
Винагородою за плідну працю стало запрошення на виступ та презентацію результатів команди в центральному офісі Німецької Фондової Біржі.
«Нашу доповідь слухало 14000 співробітників по всьому світу. І це є потужною мотивацією рухатися далі. Та найголовніше, щоразу відчуваю особливу гордість, представляючи Україну»,– ділиться Світлана.
Єдиною українкою була молода науковицяі на конференції з приватного капіталу та інвестицій при університеті Санкт-Галлена, Швейцарія, 2025 року. І так само, не чекаючи щасливого випадку, Світлана подала свою кандидатуру, щоб виступити з почесною промовою на урочистостях з нагоди вручення дипломів. З вітальним словом до студентів та викладачів від імені 621 магістра з менеджменту звернулася українка!
Поради учням від магістерки двох вишів Світлани Кіфюк
«Сьогодні багато хто намагається знецінити освіту, мовляв, війна все зруйнувала, і яке тепер значення мають перемоги в олімпіадах чи дипломи і грамоти? Не піддавайтеся таким думкам: ваші знання – ваша сила! – радить Світлана. – Я прийшла в менеджмент з юриспруденції, брала дуже важкі курси і навчалася разом зі студентами, які вже мали ступінь бакалавра з економічних наук. Підвалини моїх знань з математики було закладено в шкільні роки під час підготовки до олімпіад, в яких я перемагала».
Дівчина дуже тепло згадує Черепковецький та Глибоцький ліцеї Чернівецької області. Тут Світлана здобула головний навик – навчилася вчитися.
«Для мене це була платформа розвитку. Я надихалася випускниками, які не боялися підкорювати столичні і закордонні навчальні заклади, перемагали у змаганнях, були серед кращих. І це комʼюніті ліцею і досі залишається моєю мотивацією», – стверджує дівчина.
Разом з тим вона розмірковує, що саме хотілося б запозичити з європейської системи освіти:
«Кожна країна Європи інвестує в свою талановиту молодь, надає стипендії на навчання в кращих навчальних закладах світу. Європейські студенти обирають ВНЗ за рейтингом. Вступають до найкращих, а потім з набутими знаннями і передовим досвідом повертаються в рідну країну і вкладають свій потенціал в її розвиток. Мені б дуже хотілося, аби щось подібне могла роботи й утро Світлана талановитой молоді».
Українка закликає сучасних учнів виявляти ініціативу, бути активними і знаходити мотивацію для розвитку.
«Хочу повернутися, тому що…»
З перших днів війни Світлана не переставала волонтерити, закривати збори, допомагати конкретним воїнам, долучатися до різних благодійних акцій на підтримку України в Португалії, підтримувати донатами фонд Марʼяни Заграй, так само як і тривалий час дівчина донатила на дрони – збір, який проводила у 2023/2024 авторка статті.
А для того, щоб бути корисною для України у повоєнній відбудові, Світлана доклала чимало зусль: тоді як її однокурсники в Nova School of Business & Economics брали по 3-4 предметі під час навчання в магістратурі, вона обрала 6(!),абиосягнути якомога більше знань. Для того, щоб здобути ступінь магістра менеджменту зі спеціалізацією фінансовий менеджмент, магістрантка набрала 107,5 кредитів – більше ніж обов’язкові 90. Протягом першого року студентка взагалі поєднувана навчання одразу у 2-х магістратурах: онлайн навчалася і захищалася у Львові і опановувала економіку з нуля в Лісабоні.
«Я брала для себе дуже важкі курси – по інвестиціях, по цінних паперах, – розповідає магістерка, – для мене було дуже важливо зрозуміти ці концепты і я мрію застосувати набуті знання в Украине. Вважаю, що я і такі студенти, як я, мали б повернутися в Україну після війни, тому що це і є шанс для нашого покоління повпливати на успішне майбутнє держави».
Історія Світлани Кіфюк не лише про досягнення і перемоги. Вона про велику працю, про біль і зруйновані плани і про те, як життєва мета допомагає зібрати себе заново.
Тож всіх, кому цікаво отримати конкретні відповіді на свої питання про освіту в Європі, Світлана запрошує у свій фейсбук: https://www.facebook.com/share/1HB32668ZP/?mibextid=wwXIfr та інстаграм: нік @svitlana_kifyuk.
А також ділиться посиланням на студентські міжнародні можливості у дипломатичній та політичній сферах: https://ew-ei.eu
Олена Рєпіна