Інформаційна війна, яку веде російська пропаганда проти України, не менш небезпечна, ніж бойові дії. Вона також негативно впливає на психологічний стан суспільства і відповідно – на здатність критично мислити, працювати та чинити опір ворогові.
Значне збільшення російських ІПСО та фейків спостерігається ще з кінця 2013 року, коли в Україні почалася Революція Гідності, – початку 2024 року, коли країна-агресор окупувала Крим і частину Донбасу. З моменту повномасштабного вторгнення у лютому 2022 інформаційний простір безперервно штормить від роботи російських пропагандистів. І це стосується не лише українського сегмента, але й західних країн.
Вплив ворожої пропаганди можна відстежити за емоційним збудженням суспільства та хвилями поширення інформації, яка у негативному світлі показує ті чи інші події. Ви й самі мимоволі можете потрапити на гачок російських фейків та інформаційно-психологічних операцій. Як цього уникнути? Давайте розбиратися разом!
Що таке ІПСО та фейк і як відрізнити одне від іншого
ІПСО розшифровується як інформаційно-психологічна операція (англ. Psychological Operations, PSYOPS), метою якої є вплив на настрої різних груп суспільства задля досягнення поставленого результату. До складників ІПСО входять пропаганда, дезінформація, приховування однієї інформації та роздмухування й перебільшення іншої тощо.
Яскравим прикладом ІПСО можна вважати допис громадського діяча Олексія Толкачова у Фейсбуку про те, що українці нібито заслужили війну. Відверта емоційна маніпуляція, написана, як виявилося згодом, з метою реклами своїх книг, знайшла шалений відгук у читачів і була підхоплена ботами й пропагандистами. Цей пост був поширений понад 24 тисячі разів і зібрав більш ніж чотири тисячі коментарів.
Тому, хто цікавиться інфогігієною, від початку було зрозуміло, чому цей пост викликав реакцію схвалення у багатьох українців. На жаль, відчуття меншовартості по відношенні до нашої нації, яке плекалося ще з часів російської імперії, дуже важко позбуватися. Хоча на тлі нинішньої війни рф проти України виявилося, що у нас є дуже багато досягнень, яким можуть позаздрити й розвинені європейські держави; що українці чудово можуть самоорганізовуватися, щоб досягти поставленої мети; що наші люди завжди готові прийти на допомогу у скрутній ситуації тощо. Але й схильність до недооцінки своїх чеснот, здатність створити мегасрач з будь-якого приводу нікуди не поділися.
Саме на цьому й грає ворог, сіючи зневіру та розбрат серед нас.
Фейк у перекладі з англійської – це підробка, фальшивка. Пропагандисти створюють фейкові новини для навмисного поширення брехні з метою зміни громадської думки або розділення людей на кілька ворогуючих таборів. Для їхнього створення використовують змінені або вигадані історії, божевільні теорії змови, містифікації, сфабриковані фото та відео.
Класикою російського фейку є історія про “розіп’ятого у Слов’янську хлопчика у трусиках”. Вона настільки абсурдна, але у росіян не викликала ні подиву, ні запитань, оскільки вся їхня країна живе у вигаданій реальності. Сумно, що серед українців теж є люди, які повірили у цю недолугу вигадку.
Серед останніх фейків, якими російські пропагандисти закидали український інфопростір, можна відзначити масові повідомлення про поранення, а то й загибель, наших знакових воєначальників: Залужного, Буданова, Сирського.
Також варто нагадати, що росіяни час від часу просувають меседж про те, що Захід втомився від України й ось-ось припинить допомогу. Хоча офіційні події на міжнародній політичній арені говорять про протилежне.
Як протистояти впливу російської пропаганди
У багатьох людей склалося хибне враження, нібито в інтернеті тільки правдива інформація на відміну від телебачення, яке має дотримуватися законодавства й може знаходитися під тиском державної цензури. Цим негайно скористалися пропагандисти, розгорнувши бурхливу діяльність у всесвітній мережі. Саме тому варто бути уважним до інформації, яку поширюють у соціальних мережах та інтернет-ЗМІ.
Ознаки ворожого інформаційного впливу
Звертайте увагу на заголовок. Чим більш емоційний заголовок, чим більше він викликає страх і розпач чи інші негативні почуття, тим більша ймовірність, що це фейк. Вас також має насторожити заголовок, написаний CapsLock-ом, де використано багато знаків оклику або символів SOS.
Відсутність посилання на першоджерело. Якщо йдеться про державні інституції, то перевірити наявність інформації, що вас стурбувала, можна на сайті згаданого відомства чи на його сторінках у соцмережах. Зазвичай, скрізь інформація дублюється, але деякі служби можуть створювати різний контент для різних соціальних медіа.
Якщо згадується якесь іноземне видання, то можна пошукати схожі новини на інших сайтах, щоб знайти посилання на першоджерело. Навіть якщо ви не знаєте іноземної мови, то автопереклад доволі непогано справляється з передаванням суті новини вашою рідною мовою.
У випадку, коли бентежну інформацію принесло стрічкою соцмереж, варто перейти на акаунт того, хто її поширює, й проаналізувати контент на його сторінці.
Побачивши відверту маніпуляцію чи фейк, можна зробити зауваження у коментарях і, якщо автор «новини» не реагує на ваші прохання спростувати інформацію, поскаржитись на його допис через службу підтримки.
Пам’ятайте, що соціальні мережі не є офіційними медіа, тож до інформації, яку там зустрічаєте, треба ставитися обережно та критично, перевіряти її, шукати підтвердження в офіційних джерелах. Особливо, якщо допис побудований так, щоб викликати емоцію, наприклад містить такі слова-«якори», як «Терміново», «Потрібен розголос» тощо.
Щодо ЗМІ, то тут варто дізнатися, хто володіє тим чи іншим медіа, адже об’єктивність інформації може залежати від власника ЗМІ. Дізнайтеся, хто керує контентом – це допоможе критично аналізувати відомості про події.
Фото і відео також у наш час не можуть бути 100% доказом достовірності. Сучасні технології дозволяють створювати діпфейки, а поширене використання можливостей штучного інтелекту має спонукати вас перевіряти правдивість фото та відеоконтенту. Перш за все, варто звернути увагу на природність міміки, колір шкіри, краї маски навколо обличчя, спотворені контури тіла чи обличчя, нечіткі риси, нерегулярне моргання, розсинхрон звуку і рухів губами, невідповідні герою аксесуари тощо.
Де шукати інформацію про роботу російської пропаганди
За результатами дослідження проєкту Debunk, лише у 2022 році рф витратила на просування своєї пропаганди 1,9 мільярда доларів. Половина бюджету була спрямована на роботу RT, ВГТРК та медіагрупу «Росія сьогодні». У цю суму не враховані витрати на соціальні мережі, пропаганду в кіно, ботоферми, а також пропаганду в освіті.
Допомогти з ідентифікацією наративів російської пропаганди може Центр протидії дезінформації, створений при РНБО. Він щоденно розвінчує чергову російську брехню на сайті та у соціальних мережах.
Роботу пропагандистських телеграм-каналів росіян відстежує інтернет-видання Детектор медіа. Воно періодично проводить глибинні дослідження ворожих джерел і публікує докладні звіти, як, наприклад, «Дослідження телеграм-каналів, які наслідують інші та поширюють російську пропаганду», яке було опубліковане 23 липня.
Варто згадати й ресурс Stopfake.org, а також спільноти «НотаЄнота» та «По той бік новин», які ведуть свою діяльність у Фейсбуку.