Село-привід: як виглядає Богородичне та скільки людей повернулось

Село Богородичне на Донеччині пережило кількамісячну окупацію. Російська армія зруйнувала селище вщент.

Сьогодні тут усі будинки місцевих жителів розбиті, деякі повністю вигоріли й залишили після себе тільки попіл та каміння. Розбита школа та храми, немає жодних комунікацій. При цьому тут живуть люди. Роблять якісь невеличкі ремонти для хоч якогось облаштування, садять городи та чекають на допомогу від волонтерів і місцевої влади у вигляді відновлення світла та надання будівельних матеріалів.

До повномасштабного вторгнення в Богородичному жили близько 800 людей. Сьогодні – майже 30.

Протягом всього періоду, поки тут точилися найзапекліші бої, у Богородичному жила тільки одна родина – Микола та його старенька матуся. Вони вижили під щільними обстрілами, в холоді, у підвалі. Чоловік сам поховав брата та невістку, які загинули від російської ракети. Вже після звільнення до них почали приїздити волонтери та привозити продукти.

Третьою людиною став Юрій Поноренко, який поїхав із села 16 травня 2022 року в село Хороше Синельниківського району Дніпропетровської області.

Коли 12 вересня українські військові підняли над рідним селом прапор України він одразу вирішив повернутися додому. Але зміг це зробити тільки через місяць, 14 жовтня. Тоді перебував тут трохи більше тижня і весь час намагався звикнути до нових реалій, зрозуміти, що робити далі. Зруйновано було все, у тому чисті й будинок, в якому згоріло абсолютно все майно.

Він знову поїхав на Дніпропетровщину, але 10 грудня повернувся, щоб вже нікуди не виїжджати. Купив все необхідне, щоб якось перезимувати без світла, газу та опалення, та й оселився у сусідському будинку навпроти власного… згорілого.

У селі залишилось дуже багато покинутих тварин. Сюди регулярно приїздіть волонтери, які привозять корм. Зокрема, Ірина Орловська – керівниця притулку для тварин «Дай шанс». Окрім того, що привозили їжу, забирали з собою тих, хто потребував ветеринарної допомоги.

Також в село повернулося з евакуації подружжя, яке підтримувало тих собак, що залишили власники…

Мешканцям Богородичного щодня передають зі Святогірська гарячі обіди, двічі на тиждень – хліб. Взимку було дуже складно отримати їжу, бо коли підіймалась вода у річці неможливо було дістатися на інший берег, а міст повністю зруйнований. Тоді у нагоді став надувний човен, який привіз один з волонтерів – він допомагав перепливати річку.

Найважче, за словами місцевих, те, що немає електроенергії. Якби світло повернули, то життя, хоч і у зруйнованому селі, заграло б новими фарбами. Тож всі чекають на світло, а ще – на будівельні матеріали, щоб хоч якось налагодити життя.

Так сьогодні виглядає Богородичне (фото надав житель Богородичного Юрій Поноренко)