"Росія захиталася на власній землі": український наступ приніс руїни в Курську область, - NYT

"Росія захиталася на власній землі": український наступ приніс руїни в Курську область, – NYT

Від російського прикордонного поста залишились лише руїни, бродячі собаки та покинуті митні декларації. Росіяни поспішно втекли з нього під тиском українських військ, що наступали.

Як пише The New York Times, українська бронетехніка безперешкодно прорвала кордон, прикриваючи потік піхоти. Найбільше іноземне вторгнення в Росію з часів Другої світової війни триває.

Для України багато ризиків

На контрольно-пропускному пункті український військовий, який стояв на узбіччі, помахав силам, які проїжджали повз. Натомість кілька днів тому  начальник Генштабу Росії заявив, що атаку було відбито. На кордоні розкидані уламки програної битви: рештки росіян, кульові гільзи та скинуті бронежилети.

Перехід на російську землю був важливим моментом для України у її війні з Росією. Протягом першого місяця війни Україна справді завдала удару у відповідь гелікоптерним штурмом через кордон і регулярно бомбардувала російські нафтопереробні заводи та аеродроми за допомогою безпілотників. Два менших попередніх вторгнення в Росію груп російських емігрантів за підтримки української армії закінчилися швидким відступом.

Але до минулого тижня українські війська не вторгалися в Росію. ЗСУ легко прорізали слабко захищений кордон, просунувшись на десятки км у глиб Росії та змінивши історію війни після похмурого року. Захоплено два десятки населених пунктів.

“Я радий їхати на танку в Росію, і це краще, ніж вони їхали танками в нашу країну”, – сказав один український військовий.

Не вся техніка витримала. Журналісти бачили, як бортові платформи тягнули в Україну пошкоджені MaxxPro. Обабіч кілька будинків зруйновані російськими авіаційними бомбами, що свідчить про жорстокі повітряні атаки. Там, де дорога проходила високою відкритою рівниною, з усіх боків здіймалися клуби диму.

“Для України багато ризиків. Наступ має на меті змусити Росію відвернути війська від запеклої боротьби на східному Донбасі, чого досі не відбулося, і отримати важіль впливу на мирних переговорах, хоча вони не заплановані. Питання, чи зможе Україна утримувати російську землю достатньо довго для досягнення цих стратегічних цілей, залишається відкритим”, – пише видання.

Поворот у війні

Володимир Путін пообіцяв, що напад не пом’якшить його позицію на переговорах. Сили РФ продовжували завдавати ударів по українських силах на сході, хоч росіяни і відбивають наступ на Курську область. Але українські бронеколони, що йдуть на Росію, є визначним поворотом у війні.

Українські війська прорвали кордон у вівторок у результаті раптової атаки, яка почалася з розмінування шляхів. За ними йшла бронетехніка, пробиваючи тонку оборону молодих солдатів строкової служби та прикордонників.

Напад на прикордонну заставу “Суджа” залишив жахливу сцену руїн лише за кілька сотень км на південь від Москви. ЗСУ зайшли на територію Росії на кілька десятків км.

У понеділок близько десятка українських військових у хірургічних масках лаялися, витягуючи мертвих російських солдатів, закриваючи їх у мішки для трупів. Застава явно не була готова до танкового та артилерійського штурму.

Україна готувалася таємно. Густе літнє листя в дубово-кленових лісах ховало важку техніку. Вигадані навчання приховували пересування військ. Солдати розійшлися та ночували в покинутих будинках.

Лише в останній момент, за словами заступника командира української бригади, навіть старшим офіцерам повідомили про наступ. Командир, який попросив назвати його прізвище та звання, підполковник Артем повідомив, що викликав підлеглих офіцерів на нараду на узбіччя в лісі для оголошення про наступ. Це було за три дні до операції. Рядові солдати дізналися лише напередодні.

“Ідея про те, що ми дійсно зайдемо на територію Росії, здавалася чимось неймовірним”, – сказав полковник .

За його словами, був дуже жорсткий ліміт тих, хто знав про план нападу. І все-таки, коли новини поширювалися особовим складом, армія покладалася на розсуд своїх солдатів. Офіцери не забирали телефони солдатів, сподіваючись, що вони збережуть таємницю.

Стратегія полягала в тому, щоб швидко прорвати оборону на кордоні та маневрувати на дорогах, блокуючи російські контратаки та використовуючи переваги пагорбистого ландшафту в цій частині Росії, який перемежовується болотами та озерами, що обмежує можливості росіян рухатися дорогами.

“Це удар по авторитету Росії, яка представляє себе імперією-переможницею. Але ми створили буферну зону всередині цієї країни”, – сказав підполковник.

Секретність атаки була найважливішою

Минулого року, після того, як уряд кілька місяців заявляв про контрнаступ на півдні України, який зрештою провалився. Науково-дослідний інститут, пов’язаний з Міністерством оборони, вивчав успішні військові операції. Експерти знайшли спільну нитку: мовчання політичного керівництва сприяє досягненню цілей. Цього тижня українські чиновники чекали кілька днів, щоб навіть визнати, що вони вторглися в Росію.

“Ділитися деталями, коментувати та хвалитися доречно лише після завершення операції”, – зазначив військовий експерт української аналітичної групи Defense Express Іван Киричевський.

На кордоні секретність коштувала дорого. Не маючи змоги попередити жителів, Україна змушена була їх евакуювати після того, як Росія відповіла бомбардуванням українських прикордонних сіл. Україна заявила, що евакуює 20 000 людей.

44-річна Наталія В’яліна, вихователька дитячого садка, яка проживає в українському селі Хотин, у вівторок вранці почула, як по дорогах рухаються гусеничні машини. Того дня її село розбомбили. Жінка схвалювала стратегію України, хоч і змушена тікати.

“Нехай вони спробують бути окупованими, загарбаними, почути, як плачуть діти в бомбосховищах, побачити, як страждають старі”, – сказала вона в притулку для переселенців з прикордонної зони.

“Я хочу, щоб війна закінчилася”, – сказала Віра Простатіна, 65-річна бухгалтерка на пенсії, яка вимушена залишити свій дім. “Але зараз росіяни захоплюють села і міста. Нехай це буде для них уроком. Ворог має бути покараний. Вони принесли нам війну і знищили наші життя. Тепер я хочу, щоб це закінчилося для них і для нас”.

За кілька сотень метрів усередині Росії дорога всіяна вирвами від мінометів. Дорожній знак, який вказує напрямок повороту в бік України чи Росії, посипаний осколками. Вибухи відірвали блакитний лист російського прикордонного стовпа.

Плями крові на підлозі та розкидані бинти говорили про те, що російські солдати в цьому місці програли бій. Тут Росія захиталася на власній землі.У залі паспортного контролю прогримів вибух. Плоскі екрани звисали з даху на дротах. Надворі на узбіччях лежали рублі, не зібрані українцями.

Бої в Курській області

Як відомо, бої на території Росії точаться з 6 серпня. Україна ніяк не коментувала ситуацію до вчорашнього дня, коли головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив про взяття під контроль близько 1000 квадратних кілометрів території РФ, а президент Зеленський заявив про намір захистити прикордоння від російських ударів та атак.

Український військових на умовах анонімності сказав журналістам, що Сили оборони просунулися вглиб території окупантів на відстань до 30 кілометрів по прямій. Офіційно деталі просувань та місцезнаходження військових не розголошують.