Штраф від ТЦК: чи можна його оскаржити

Штраф від ТЦК: чи можна його оскаржити

Майже місяць тому сплив строк для оновлення даних військовозобов’язаними. Дані можна було оновити, відвідавши особисто ТЦК, ЦНАП або за допомогою мобільного застосунку “Резерв+”. Проте вже після 16 липня нерідкі випадки, коли військовозобов’язані, які оновили свої дані за допомогою мобільного застосунку “Резерв+”, все одно отримують штрафи у розмірі від 17 до 25 тисяч гривень.

Як дізнатись про штраф від ТЦК? Наразі є три варіанти:

Але чи можливо такі штрафи оскаржити? Перш за все, необхідно звернути увагу на підстави накладення таких штрафів, оскільки від цього залежить, чи можливо їх оскаржити в суді.

Наприклад, військовозобов’язаний оновив свої дані у застосунку “Резерв+”, у якому отримав сповіщення, що необхідно з’явитись до ТЦК для уточнення. Коли ж з’явився до ТЦК, виявилось, що він не перебуває на обліку і щодо нього було винесено постанову про накладення штрафу.

Або ж, коли військовозобов’язаний втратив свій військово-обліковий документ, оновив дані через “Резерв+”, а, прийшовши до ТЦК, також отримав штраф у розмірі 17 тисяч гривень…

На перший погляд, у цих випадках штрафи застосовані вірно й згідно чинного законодавства. Тож до керівників ТЦК не повинно бути жодних питань. Але “диявол криється в деталях”.

Для успішного оскарження подібних рішень потрібно звертати увагу на наступне:

1. Неналежне повідомлення про дату, час та місце розгляду ТЦК справи про адміністративне правопорушення.

Так, ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) передбачає, що такі справи розглядаються в присутності громадянина, який безпосередньо притягається до відповідальності. Розгляд ТЦК справи про адміністративне правопорушення без такої особи, позбавляє особу права надавати пояснення щодо обставин справи, надавати докази та користуватись юридичною допомогою адвоката.

2. Необґрунтованість та неправильність складення постанови ТЦК.

Зазначення керівником ТЦК у постанові лише перелік законодавчих норм, які порушив військовозобов’язаний, без надання відповідних доказів щодо вини останнього, також є підставою для оскарження такої постанови. Те саме, коли співробітник ТЦК, складаючи постанову, не зазначає чітко пункт чи частину статті нормативно-правового акту, яку порушив військовозобов’язаний, або взагалі обмежується лише зазначенням статті (наприклад замість ст. 210 КУпАП вказують ст. 210-1 КУпАП).

3. Закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Загалом, на практиці зустрічаються випадки, коли особу притягують до адміністративної відповідальності за порушення, з моменту вчинення якого вже пройшло доволі багато часу, наприклад, один рік. Тож важливо зазначити, що відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Таким чином, військовозобов’язаному варто звернути увагу на дату вчинення адміністративного правопорушення, яка зазначається у постанові ТЦК про накладення штрафу, оскільки якщо вже пройшов встановлений законом термін, то є усі підстави для скасування такого рішення.

У разі, якщо в постанові ТЦК про накладання штрафу наявні вказані підстави, то таке рішення ТЦК підлягає оскарженню.

Для цього потрібно подати адміністративний позов до суду за місцем реєстрації або за місцем перебування ТЦК протягом 10 днів від моменту винесення постанови. При цьому, в позові необхідно чітко зазначити, які саме порушення вимог закону допустив ТЦК при винесені постанови про накладення адміністративного стягнення. У разі, якщо 10 днів для оскарження постанови вже пройшли, цей строк можна поновити, але лише тоді, коли є поважні причини для пропуску строку (приміром, хвороба, відрядження, неповідомлення про винесення постанови тощо).

Оскаржувати рішення ТЦК про накладання штрафів у разі незгоди з ними, військовозобов’язаним варто хоча б тому, що ТЦК може звернутись до Національної поліції України. І, формально, такі особи перебуватимуть в розшуку.

Богдан Врублевський, юрист практики кримінального права юридичної компанії ADER HABER