Через нерішучість Заходу у протидії російській агресії в Україні Китай, ймовірно, вирішив, що зможе “малою кров’ю” захопити Тайвань. Отже світ котиться до ядерної війни. Група аналітиків Центру нової американської безпеки (Вашингтон) спробувала змоделювати, як саме виглядатиме Перша ядерна війна, пише The Economist.
У своєму сценарії аналітики зосередилися не на причинах і розгортанні військового протистояння, а на його переході від конвенційної, тобто звичайної війни, до ядерної війни. Отже, за сценарієм, на дворі 2032 рік, і війна за Тайвань точиться вже 45 днів. Прагнучи домогтися військової перемоги і змусити США до поступок, Китай застосовує тактичну ядерну зброю безпосередньо на театрі бойових дій — по військових базах США на острові Гуам чи атолі Кваджалейн, або безпосередньо по авіаносній групі американського флоту просто в морі.
Вважається, що сучасна тактична ядерна зброя здатна завдавати значного локального ефекту при ударах по військових цілях, мінімально зачіпаючи цивільне населення прилеглих територій. Як зазначають аналітики, в теорії межа між малопотужною тактичною ядерною зброєю та високоточною звичайною зброєю з точки зору наслідків та ефекту сьогодні “стирається”.
До того ж після кількох тижнів інтенсивної війни запаси конвенційної високоточної зброї почнуть вичерпуватися, що додатково стимулюватиме Пекін вдатися до застосування ядерної зброї задля досягнення тактичних військових цілей.
Результатом застосування ядерної зброї за такого сценарію, ймовірно, стане “дивна ядерна війна”. На думку аналітиків, є висока ймовірність, що США утримаються від застосування ядерної зброї у відповідь на тактичні ядерні удари по їхніх військових базах на театрі бойових.
Суть у тому, що США мають багато відносно ізольованих військових баз у цьому регіоні світу, тож втрати будуть суто військовими. Натомість удари у відповідь доведеться завдавати по материковому Китаю, що призведе до численних цивільних жертв. Особливо зважаючи на те, що у США не так вже й багато тактичної ядерної зброї – більшість арсеналу становить потужна стратегічна зброя.
“Ядерна стратегія має власну моторошну граматику, яка просякнута припущеннями та досвідом холодної війни та переформована під час розвитку військових технологій. Однак все зводиться до політики”, – пише The Economist.
На думку аналітиків, головне питання полягає в тому, чи вважатиме американський президент загибель 5000 американських моряків від тактичного ядерного удару достатньою підставою для застосування ядерної зброї у відповідь, чи продовжить покладатися на конвенційні озброєння.
Протистояння США і Китаю
Як писав УНІАН, на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну китайські експерти боялися, що ця війна нашкодить Китаю і самій РФ. Зрештою, їхні прогнози справдилися, але зараз в Китаї усі роблять вигляд, буцімто Росія та Китай лише виграли від війни в Україні.
Оглядачі побоюються, що в Китаї сприйняли нерішучість Заходу щодо підтримки України як готовність поступитися перед обличчям значних втрат. Ймовірно, цей висновок є перебільшеним і недооцінює рішучість, зокрема, американців. Але сам факт уявлень про слабкість Заходу ставить світ перед загрозою.
