Збитки, завдані росією освітньому сектору України, є величезними — за даними Міністерства освіти і науки, понад 1625 шкіл постраждали від нападів, 197 із них були повністю зруйновані. Для їх відновлення потрібні раціональні рішення та підтримка міжнародної спільноти.
Конкурс, ініційований Литвою за підтримки експертів з архітектури та освіти, залучив команди з десяти країн світу. Проєкт отримав фінансування у розмірі 500 тисяч євро з Фонду розвитку співробітництва та гуманітарної допомоги Литви. У межах міжнародного конкурсу “Школа майбутнього для України” визначено кращі архітектурні рішення, які допоможуть з ефективною, адаптивною та сталою відбудовою шкіл по всій країні.
Про це пише пресслужба Центрального агентства з управління проєктами Литви, передає Рубріка.
Що потрібно знати про конкурс “Школа майбутнього для України”
Конкурс, ініційований Литвою за підтримки експертів з архітектури та освіти, залучив команди з десяти країн світу. Проєкт отримав фінансування у розмірі 500 тисяч євро з Фонду розвитку співробітництва та гуманітарної допомоги Литви.
Обов’язковою умовою для учасників була співпраця з українськими архітекторами, що дозволило знайти рішення, які відповідатимуть унікальним потребам українських громад.
Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий підкреслив важливість цієї ініціативи:
“Російсько-українська війна — це екзистенційна боротьба за майбутнє України. Ворог прагне знищити нашу культуру та ідентичність, і освіта відіграє ключову роль у їх збереженні. Кожна відновлена школа — це символ нашого спротиву та відродження. Ми вдячні нашим міжнародним партнерам за цей важливий внесок у відновлення шкільної інфраструктури”.
Переможцем конкурсу стала команда архітекторів з Італії “Scandurra Studio Architettura srl” у співпраці з українським архітектором Михайлом Вустянським.Їх адаптивний технічний проєкт школи буде використовуватися для будівництва нових шкіл в Україні.
Друге місце зайняли українська команда архітекторів, зареєстрована Данилом Білокопитовим, разом з колегами з Нідерландів – “Orange architects”, а третє — фінська команда «Huttunen-Lipasti Architects Ltd» у співпраці з українцем Дмитром Сорокевичем. Всі ідеї, які брали участь у конкурсі, можна переглянути онлайн на сайті “Школа майбутнього для України” .
Заступник міністра закордонних справ Литви Сімонас Шатуніс, коментуючи результати конкурсу, зазначив:
“Проєкт “Школа майбутнього для України” — це надихаючий внесок Литви та міжнародних партнерів у перемогу України та майбутнє українських дітей. Зусилля десяти команд архітекторів допомогли привернути увагу міжнародної спільноти до того, що сьогодні в Україні вибухи бомб і сирени тривоги лунають частіше, ніж шкільні дзвоники”.
Як обирали переможця?
Всі проєкти, які брали участь у конкурсі, оцінювали за п’ятьма критеріями:
- якість архітектурної ідеї,
- її адаптивність,
- функціональність,
- стійкість,
- вартість проєктувальних послуг.
Проєкт, що здобув перше місце, підготовлений спільною командою італійських та українських архітекторів, приділяє велику увагу ефективному використанню матеріалів і раціональним будівельним рішенням, які дозволять ефективніше використовувати кошти та простір для навчання на відкритому повітрі.
Автори пропонують модульну систему, яка забезпечує адаптивність проєкту для різних локацій, де можна будувати менші чи більші школи без великих структурних змін у проєкті.
Матеріали, що використовуються у модульному будівництві, можуть бути використані повторно, що робить будівництво більш сталим, а планування школи дозволить використовувати простори на території школи для потреб громади — заходів, зібрань, навчання.
На конкурс було подано 15 проєктів, які відповідали вимогам. Їх оцінювала експертна комісія, до складу якої увійшли український архітектор Віктор Зотов, шведський архітектор Карл Бекстранд, архітекторка з Фінляндії Гелена Сандман, литовські архітектори Вікторія Блажене і Роландас Палекас, колишня міністр освіти України і засновниця громадської організації “savED” Анна Новосад і керівник програми «Co-Create Future of Ukraine» Артурас Жарновскис.
