До повномасштабної війни фонди Маріупольського краєзнавчого музею налічували близько 60 тисяч предметів. Після 2022 року музей втратив доступ до своїх будівель і колекцій, а значна частина зібрання була пошкоджена або втрачена. Попри це, працівники продовжують відновлювати історію експонатів і створювати цифровий каталог, який у майбутньому допоможе встановлювати походження викрадених творів мистецтва.
Про це повідомляють Вчасні Новини з посиланням на пресслужбу Міністерства культури України.
За попередніми оцінками, близько 90% колекції Маріупольського краєзнавчого музею було пошкоджено або втрачено внаслідок російської агресії. Нині музейники не можуть потрапити до будівель та отримати доступ до предметів зібрання. Тому відновлюють інформацію про них за інвентарними книгами, фотографіями та описами.
Уже зібрано відомості приблизно про 1700 творів живопису та графіки. Їх внесли до електронного каталогу, який має не лише зберегти інформацію про музейні фонди, а й стати документальною базою для встановлення походження викрадених робіт та підтвердження їхньої належності українському музею.
Про роботу з відновлення музейної спадщини розповіла директорка Маріупольського краєзнавчого музею, керівниця Простору ідентичності VEZHA Марія Сльота. Вона наголосила, що музей продовжує представляти історію міста через виставкові та дослідницькі проєкти.
Зокрема, проєкт «Зруйнована, але не знищена…» розповідає про грецьку культурну спадщину Приазов’я. Інша ініціатива — «Код ідентичності: голос громади» — вже представляла історію Маріуполя у польському Гданську.
«Для маріупольців, розкиданих по різних містах і країнах, такі ініціативи — це можливість зберігати зв’язок із домом, впізнавати власну історію та передавати її наступним поколінням», — зазначила Марія Сльота.
Як росіяни привласнюють та знищують українську культурну спадщину
Історія Маріупольського музею стала однією з тем документально-мистецької виставки «Мішень: культура. Привласнено. Знищено. Забуто?», яка відкрилася 17 листопада у Києві. Експозицію створив проєкт «Музей викраденого мистецтва». Вона присвячена систематичному викраденню, привласненню та знищенню української культурної спадщини росією.
Відвідувачам представили історії пограбованих музеїв Херсона, викрадених творів Архипа Куїнджі з Маріуполя, знищення Національного музею Григорія Сковороди у Сковородинівці та атаки на Національний музей «Чорнобиль» у травні 2026 року.
Окремий розділ присвятили Маріуполю. За допомогою технології віртуальної реальності відвідувачі можуть побачити першу цифрову галерею проєкту «Музей викраденого мистецтва». Вона містить 3D-реконструкції об’єктів культурної спадщини міста, які були викрадені, пошкоджені або знищені внаслідок російського вторгнення.
Експозиція також розповідає про різні способи привласнення української культури: вивезення музейних колекцій під виглядом евакуації, руйнування пам’яток, примусову русифікацію культурних установ на тимчасово окупованих територіях та привласнення української історії.
Кураторка виставки та співзасновниця проєкту «Музей викраденого мистецтва» Ірина Шостак пояснила, що мета ініціативи — зробити ці процеси видимими для міжнародної спільноти, зберегти пам’ять про втрачене та об’єднати партнерів навколо повернення української спадщини.
Виставку з історіями українських музеїв покажуть у 15 країнах
Київська експозиція стала першим повноцінним показом виставки та початком її міжнародного туру. Інтерес до проведення виставки вже висловили партнери з понад 15 країн, серед яких Польща, Литва, Німеччина, Франція, Велика Британія, США, Мексика та Японія.
Наступні покази планують організувати у Львові, Гданську, Токіо та Вільнюсі. До виставки також хочуть долучати місцевих кураторів і митців, доповнюючи експозицію новими роботами та матеріалами.
У Києві виставка працюватиме до 11 грудня 2026 року у Просторі ідентичності та сенсів VEZHA за адресою: вулиця Саксаганського, 6 (Будинок кіно). Вхід безкоштовний.
Організатори також підготували публічну програму з кінопоказами, екскурсіями та дискусіями про збереження культурної спадщини й повернення викрадених цінностей. Зокрема, 3 грудня запланована дискусія «Mariupol Justice: Культура як територія спротиву», присвячена збереженню культурної пам’яті Маріуполя.

