Сотні мешканців Донеччини щодня стоять перед вибором: залишатися у власних домівках під прицілом ворожих дронів чи наважитися на виїзд у повну невідомість. Для тих, хто обирає життя, волонтери стають чи не єдиним містком до безпеки, беручи на себе не лише логістику під обстрілами, а й пошук нового дому для кожної родини. Поки в соцмережах ширяться чутки про припинення евакуації з певних громад, волонтери на броньованих автівках продовжують забирати людей із підвалів, де єдиним зв’язком зі світом залишається надія на порятунок.
Про це журналістам Вчасних Новин розповіла менеджерка благодійного фонду “Янголи Спасіння” Ріта Гаршина.
Святогірська громада: відповіді на гострі питання
Останнім часом мешканці Святогірська активно цікавилися стабільністю вивезення людей із певних населених пунктів Святогірської громади. Дехто навіть казав, що “Янголи Спасіння” більше не виїжджають у цю зону. Натомість у фонді зазначають, що евакуація — це щоденний, але нестабільний процес, який залежить від кількості заявок.
“Ми здійснюємо евакуацію з усіх населених пунктів Донецької області, що знаходяться під контролем уряду України з урахуванням безпекової ситуації станом на день проведення евакуації, включно зі Святогірською громадою. Якщо є заявка — ми її виконуємо”, — пояснює Ріта Гаршина.
Окремий виклик — правобережна та лівобережна частини громади. Стан мостів та безпекова ситуація, що постійно погіршується, вимагають від фахівців із безпеки щоденного планування нових маршрутів. Останнім часом, за її словами, найчастіше мешканці Святогірська дзвонять на “гарячу лінію” не стільки через виїзд, скільки з питаннями про продуктову допомогу чи набори для швидкого ремонту житла після обстрілів.
Робота під прицілом дронів та результати місії за 2025 рік
Загалом упродовж минулого року “Янголи Спасіння” допомогли виїхати 10 403 мешканцям області. Найчастіше допомоги потребували у Краматорській громаді, Слов’янську, Дружківці та Покровську. Водночас роботу екіпажів наразі суттєво ускладнив розвиток ворожих технологій. У населених пунктах, де тривають активні вуличні бої, фонд співпрацює з підрозділом “Білі Янголи”.
“Доводиться тримати руку на пульсі аби встигати адаптуватись до розвитку технологій та забезпечити безпеку командам і людям. Збільшилась кількість обстрілів. Стало більш небезпечно під’їжджати забирати людей, але ми робимо все можливе, аби евакуювати тих, хто цього потребує”, — діляться представники організації.
Для порятунку людей із “червоних зон” фонд використовувався броньований автомобіль, а у січні 2026 року фонд вирішив закупити ще дві такі автівки.
Життя після евакуації: Лозова — не кінець шляху
Для багатьох людей, які наважилися на евакуацію, основним страхом є питання: “Куди мене везуть?”. Хаб у Лозовій є транзитною точкою, але якщо людина не має родичів у безпечних регіонах, фонд забезпечує повний супровід:
- фахівці з розселення ведуть перемовини з місцями тимчасового проживання по всій країні;
- фонд ремонтує власні транзитні центри та шелтери-гуртожитки для людей з інвалідністю та старшого віку;
- у центрах надають грошові виплати, психологічну допомогу та юридичний супровід для відновлення документів.
“Ми розповідаємо про те, куди людина зможе евакуюватися, одразу даємо вибір. Робимо все можливе, щоб прибрати страх невідомості та шукаємо до кожного індивідуальний підхід”, — пояснюють у фонді.
Медичний ешелон та порятунок тварин
Окремим напрямом є евакуація лежачих хворих та пацієнтів із прифронтових лікарень, які підпадають під релокацію. Фонд залучає чотири спеціалізовані карети швидкої допомоги. Під час тривалого транспортування людей супроводжують кваліфіковані парамедики.
Також волонтери наголошують, що ніколи не залишають домашніх улюбленців. Людей вивозять разом із собаками, котами та навіть папугами. Якщо ресурсів фонду не вистачає для специфічних запитів щодо тварин, до процесу долучають партнерські організації.
Хто стоїть за порятунком?
Сьогодні основу команди складають не просто добровольці, а підготовлені фахівці. Вони регулярно проходять тренінги з мінної безпеки, тактичної медицини та протидії гендерно зумовленому насильству. Аби волонтери могли витримувати щоденні людські трагедії, у фонді працюють супервізори.
Фонд підтримує постійний зв’язок із міжнародними партнерами, звітуючи про кожен етап евакуації. Це дозволяє залучати ресурси для кейс-менеджменту — індивідуального вирішення складних запитів, які не покривають стандартні програми.
Мешканцям Донеччини радять не зволікати та звертатися на гарячу лінію за номером: 0 800 334 620.
Волонтери запевняють: вони залишатимуться на зв’язку, навіть якщо ви вагаєтеся, і допоможуть тоді, коли ви будете готові.