Росія завдала найбільшого як за кількістю ракет, так і дронів удару по енергосистемі України. Головними цілями атаки стали підстанції “Укренерго”. Але прем’єр Шмигаль не бачить проблеми, і “на голубом глазу” запевняє, що всі ракети і дрони розлетілись на друзки, щойно побачили потужну систему захисту підстанцій імені голови “Укренерго” Кудрицького.
От тільки українці бачать проблему. Точніше не бачать, бо при багатогодинних відключеннях електроенергії в темряві навпомацки не можуть знайти зарядний пристрій і зарядити свій телефон, щоб прочитати фантазії Шмигаля. Кількість і тривалість відключень електроенергії становить по 12-16 годин на добу.
Проте Шмигаль не здається та переконує, що “ми втратили дуже невелику кількість обладнання завдяки першому та другому рівню захисту”. І все-таки. Якщо усі підстанції були захищені, то чому ремонті роботи триватимуть щонайменше тиждень і чому народ змушений сидіти без світла по 12-16 годин? Га?
А тим часом з першого ряду прес-конференції Шмигалю стоячи несамовито аплодує голова “Укренерго” Кудрицький за підтримку віртуального захисту підстанцій. Якщо прем’єр не розуміє, то я скажу, що Кудрицький потягне Шмигаля за собою на дно. І тоді прем’єр по-іншому гляне на свої заяви підтримки бездіяльності голови “Укренерго”.
Адже по суті ніхто не бачив потужних рівнів захисту підстанцій. Ні, безумовно, що габіони та біг-беги (звичайні мішки та сітки із камінням та піском) та подекуди бетонні блоки були встановлені навколо підстанцій. Хоч щось та й зробили в Агентстві відновлення та “Укренерго”.
А от обіцяний Кудрицьким захист від дронів і “шахедів” у вигляді бетонних конструкцій – це таємничі і секретні об’єкти. Лише достойні представники “Укренерго” отримали право сфотографувати шматок стіни нібито із ураженням від безпілотника. Хоча, можливо, підлеглі Кудрицького особливо не парилися, а просто зробили фото шматка бетону центрального офісу “Укренерго” або сусідніх споруд. А українцям згодували це фото як доказ існування великої китайської стіни чи то пак великої стіни захисту Кудрицького. Як казали у жорсткі 90-і рр., лох не мамонт, лох не вимре.
Звичайно, секретність захисних об’єктів можна зрозуміти. Але є незалежні і державні структури, які могли би перевірити, що там такого секретного набудував Кудрицький.
Іще є питання до самих бетонних конструкцій. В “Укренерго” чітко розуміли, що будують кота в мішку. Адже, якщо по-нормальному і по-цивілізованому, має бути державний чи міжнародний “стандарт” будівництва таких об’єктів. І тут стає зрозуміло, що стандарту немає. І Кудрицький взявся будувати, що хоче і яке хоче. Подібні форми захисту мають проходити випробування (по них слід було десятки разів гатити ракетами і БПЛА), щоб зрозуміти, який бетон, якої форми, якої конструкції має використовуватись. Ну але хіба це головне, коли просто хочеться стирити грошей?
Та й ще коли західні партнери щедрою рукою відсипали Кудрицькому 1,5 млрд. євро. Із них 66% або понад 1 млрд. євро пішло саме на ремонт (42%) та будівлю захисних споруд (24%). Давайте скажу в гривнях – 43 млрд. грн. Нехай із цієї суми саме на “будівництво Кудрицького” пішло 16 млрд. грн.
І тепер відчуйте різницю. Агентство відновлення отримало і використало лише 4,6 млрд. грн. на свої об’єкти для захисту. Слабаки! Кудрицький примудрився освоїти 16 млрд. грн!
Зрештою, реальну оцінку вартості будівництва системи захисту підстанцій “Укренерго” дав найбільший підрядник, засновник компанії “Автострада” Максим Шкіль. У своєму інтерв’ю “Економічній правді” він фактично підтвердив і визнав, що бетонний захист підстанцій в Україні дорожчий за самі підстанції. Мова йде про плановану витрату 100 млрд. грн на 22 підстанції. А це вже попахує корупцією.
Хоча до сих пір невідомо, на що пішли вже отримані “Укренерго” 16 млрд. грн. І скільки з них було традиційно “освоєно” в corruption-style, який критикують міжнародні партнери. Але сумний результат “захисту” Кудрицького українці вже побачили. Світла стало ще менше.
Особливо варто переживати за високовольтні підстанції 330 і 750 кВ, яких в Україні небагато, але без яких енергосистема розвалиться. Вони як нитки, що зшивають докупи енергосистему. Це і підстанції Усатове, Житомирська, Північна, Хмельницька, Вінницька, Київська, Західноукраїнська. Чи зміг їх захистити Кудрицький? Це питання до відповідних органів. Але з таким підходом голови “Укренерго” народу України пора готуватись не до зими, а до землі, як казав класик – мер Києва Кличко.
Президент Зеленський на прес-конференції каже, що не любить енерго-піару. Істина в його словах є. Особливо коли подивитись, як два роки поспіль – 2023 та 2024 рік – в “Укренерго” бадьоро та оптимістично розповідали про ремонти підстанцій та готовність до зими. І те, що минулої зими, на щастя, не було обстрілів енергетики, це не зупиняє голову “Укренерго” Кудрицького від приписування собі заслуг порятунку та захисту підстанцій. Можливо, цього разу за зруйновані підстанції понесе відповідальність не стрілочник “Прізвище-Ім’я-По-батькові”, а безпосередньо відповідальний за провал голова “Укренерго” Кудрицький.
Юрій Корольчук
