В Україні зафіксовано відсутність чіткої та послідовної державної стратегії щодо внутрішньо переміщених осіб на 2026 та наступні роки. Замість системної роботи профільні інституції обмежуються імітацією дій та перекладанням відповідальності за соціальну підтримку, житлові гарантії та пенсійне забезпечення, що залишає мільйони громадян без довгострокових перспектив.
Про це повідомляють Вчасні Новини з посиланням на Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця.
Статистичні дані підтверджують низьку ефективність евакуаційних заходів через відсутність подальшої підтримки.
“У листопаді 2025 року на обліку було 4,61 млн ВПО, у січні 2026 року — 4,62 млн. Зростання становило майже 8 тисяч осіб або близько 0,17%. На тлі війни — це практично нуль”, — зазначив посадовець.
Люди в небезпечних регіонах тримаються за власне житло та побут, оскільки уряд не зміг забезпечити їм відчуття стабільності в умовно безпечних областях.
Наразі понад 260 тисяч українців залишаються в громадах, де зберігається офіційна потреба в евакуації. Дослідження Офісу омбудсмена України та УВКБ ООН показало наступне:
- більше половини жителів прифронтових територій не почуваються в безпеці;
- лише 40% опитаних згодні на евакуацію за умови критичного загострення;
- 60% громадян відмовляються залишати домівки навіть у разі прямої загрози виживанню.
Ситуація змушує переселенців, які вже втратили майно, самостійно шукати шляхи для виживання без реальної допомоги з боку держави. Наявні інструменти підтримки часто є формальними та не враховують фактичних потреб постраждалих від війни.
“Такий підхід держави неприйнятний. Я вимагаю від Уряду на вдосконаленні державної політики щодо ВПО. Повинні бути реальні механізми захисту для людей, які постраждали від війни!”, — додав Дмитро Лубінець.