Урядова державна політика щодо захисту прав внутрішньо переміщених осіб є проваленою, а в країні досі відсутній чіткий системний облік громадян, які постраждали від російської агресії. Таку заяву під час пресконференції у середу, 1 липня 2026 року, зробив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Про це повідомляють Вчасні Новини з посиланням на Новини.LIVE.
Виступ Дмитра Лубінця підсвітив кілька критичних проблем у чинній системі взаємодії держави з переселенцями та біженцями:
Відсутність окремого фінансування на житло. Держава не забезпечує базову потребу людей — дах над головою. Через невизначеність із житлом і роботою громадяни, які втратили все на тимчасово окупованих територіях, не мають стимулу залишатися в Україні або повертатися з-за кордону. Окремого цільового бюджету під ці потреби немає.
Брак доступних житлових програм та іпотеки. Лубінець наголосив, що частина українців за кордоном готова повертатися навіть без завершення тамтешніх контрактів, але держава не пропонує їм адекватних умов іпотечного кредитування (наприклад, під 3% у гривні), щоб люди могли купувати оселі й поступово виплачувати їх у національній валюті.
Відсутність юридичних дефініцій у законодавстві. У національному правовому полі досі немає чіткого визначення, хто саме вважається “постраждалим від російської агресії” — чи це особи, які втратили майно, чи ті, хто зазнав поранень, чи родичі загиблих військових.
“Застигла” та нереалістична статистика. Офіційна кількість ВПО в Україні застрягла на позначці 4,6 мільйона осіб і не змінюється ще з початку 2025 року. Водночас за цей час зони примусової та обов’язкової евакуації суттєво розширилися, охопивши не лише Донеччину, Луганщину, Запоріжжя та Херсонщину, а й прикордонні та прифронтові райони Дніпропетровщини, Харківщини, Чернігівщини та Сумщини. Лубінець відкрито запитує: куди з офіційної статистики зникають тисячі новоприбулих евакуйованих людей?
Відсутність верифікації даних у цифрових реєстрах. Через застосунок “Дія” з обліку ВПО офіційно знялися 534 тисячі осіб. Проте держава абсолютно не відстежує і не верифікує причини цього кроку — невідомо, чи ці громадяни виїхали за кордон, чи просто втратили статус, чи від безвиході повернулися жити на тимчасово окуповані території.
Дмитро Лубінець наполягає на негайному перегляді урядових підходів. Головним кроком має стати виділення відокремленого державного фінансування для розв’язання житлового питання двох категорій: тих, хто вже є внутрішньо переміщеними особами всередині країни, та тих українців, які наразі перебувають за кордоном, але потенційно готові їхати додому під конкретні житлові гарантії.