Росія не буде розпочинати новий скоординований наступ уздовж лінії фронту на сході України цього літа. Про це кажуть як західні аналітики, так і влада у Києві, пише Newsweek.
“Про повторення широкомасштабного наступу по всій лінії фронту, як у лютому 2022 року, наразі не може бути й мови”, – заявив речник ГУР України Андрій Юсов.
Коли Москва почала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, Кремль швидко розширив свою сферу дії з частин Донецької та Луганської областей, які перебували під контролем сепаратистів, на північну та східну частини України. З 2014 року Москва також утримує Крим.
Восени 2022 року Україна в блискавичному контрнаступі відбила територію, в тому числі на північному сході Харківської області.
Проте Росія повільно, але неухильно завойовувала територію на сході України, заявивши права на місто Авдіївка в лютому 2024 року та рухаючись на захід у наступні місяці. Війська Москви потихеньку підійшли до стратегічного оборонного міста Покровськ, і Україна постійно повідомляє про найзапекліші зіткнення на цій ділянці лінії фронту.
У неділю Міноборони Росії заявило, що його війська захопили Новоселівку Першу, селище на захід від Авдіївки та на південний схід від Покровська.
На початку травня Росія почала наступ на Харківську область. Україна швидко заявила, що відкриття нового фронту має на меті вивести її життєво важливі ресурси подалі від гарячих точок на сході.
Однак наприкінці липня Інститут вивчення війни заявив, що російські війська “навряд чи проведуть нову літню наступальну операцію через матеріальні та людські обмеження”.
Наприкінці місяця Москва просувала “локалізовані” зусилля на заході Донецької області України, але “ймовірно, їй не вистачає ширших оперативних можливостей для проведення окремої відновленої наступальної операції в Донецькій області чи в інших місцях на фронті цього літа”, зазначили аналітики.
Ця оцінка загалом правильна, погоджується Нік Рейнольдс, науковий співробітник у галузі сухопутних війн у лондонському аналітичному центрі Royal United Services Institute (RUSI). Але ситуація “крихка для обох сторін” і “дуже непередбачувана”, сказав він.
Аналітики та офіційні особи кажуть, що Москва веде війну на знищення, сподіваючись знищити бійців та запаси техніки Києва до того, як у Кремля закінчаться власні ресурси.
У той час як західна розвідка вказує на те, що Росія отримувала озброєння від таких союзників, як Іран, Китай і Північна Корея, Москва швидко перевела свою оборонну промисловість на воєнний стан і сперлася на величезні запаси законсервованої радянської техніки.
Досягнення Росії були зумовлені великою кількістю втрат серед її особового складу, і в останні місяці Україна часто повідомляла, що понад 1000 бійців Москви отримують поранення або гинуть щодня. За підрахунками Києва, Росія здатна щомісяця залучати до своїх військ близько 30 000 новобранців.
Україна отримує значну допомогу від своїх західних партнерів, зокрема військову техніку. Але, попри публічні заяви про зобов’язання перед Києвом з боку НАТО, виникають гострі питання щодо майбутнього поставок військової допомоги, якщо Дональд Трамп здобуде перемогу на виборах у США.
Однак президент України Володимир Зеленський у неділю підтвердив, що винищувачі F-16 вже в Україні. Київ сподівається використати передову авіацію, щоб відбити зусилля Росії та посилити протиповітряну оборону.
Рейнольдс припустив, що масштабний наступ з боку Росії буде більш вірогідним наступного року, хоча до цього часу Москва може спробувати провести подальші менш масштабні операції. Наступальні поштовхи зазвичай відбуваються навесні чи влітку, уникаючи сезону дощів, який настає відразу після зими або пізньої осені. Танки та бронемашини загрузають у бездоріжжі.
Літній наступ Росії
Як повідомляв УНІАН, величезний наступ Кремля мав покласти край війні, але великого прориву чи краху України не відбулося.
Це міг бути виграшний удар, оскільки Україні не вистачає людей, боєприпасів і окопів. Але до кінця літа залишилося близько двох місяців, і Росія не змогла досягти своїх найамбітніших цілей: не відбулося ні грандіозного російського прориву, ні загального краху української лінії фронту.
