В Україні спостерігається хвиля судових позовів від постачальників комунальних послуг, які намагаються стягнути заборгованість із населення. Юристи констатують, що комунальники почали активніше використовувати правові механізми після відновлення строків позовної давності. Механізм “замороження” боргів фактиіно не працює у звичайному режимі.
Про це повідомляють Вчасні Новини з посиланням на коментарі юристів, надані “Інтерфакс-Україна”.
Чому кількість позовів зросла
Активізація судових процесів пов’язана з тим, що механізми “замороження” боргів, які діяли раніше, фактично припинили роботу у звичайному режимі. Головною причиною юристи називають відновлення перебігу позовної давності. Тепер постачальники мають законні підстави вимагати сплати коштів через суд, не побоюючись пропуску термінів.
Важливо враховувати наступні правові аспекти:
- поняття “списання боргу” у законодавстві відсутнє;
- існує можливість лише зменшити або частково оскаржити суму за наявності підстав;
- відсутність паперового договору не звільняє від оплати, оскільки суд трактує отримання послуг як “фактичні договірні відносини”;
- окрім основної суми, суди часто стягують інфляційні втрати та 3% річних за весь час прострочення.
Автоматичний перерахунок та якість послуг
З 1 січня 2026 року запрацювала норма, яка зобов’язує надавачів комунальних послуг самостійно перераховувати плату за послуги, якщо вони не надавалися або були неналежної якості. При цьому перерахунок здійснюватиметься автоматично, без заяв і звернень від жителів.
Хто має право на пільги та обмеження стягнення
Попри загальну тенденцію до стягнення, для певних територій та категорій громадян продовжують діяти особливі умови:
- для мешканців територій активних бойових дій діє звільнення від примусового стягнення боргів;
- на територіях із потенційною загрозою бойових дій (“зони можливих бойових дій”) таке звільнення не діє;
- для громадян за кордоном передбачена можливість зменшити нарахування за певні послуги, але вони все одно мають платити за опалення та утримання будинку;
- діє пряма заборона на стягнення заборгованості, яка утворилася після 24 лютого 2022 року, із споживачів, що залишили своє місце проживання.
Юридичні нюанси захисту в суді
Юристи наголошують, що надавачі послуг часто намагаються стягнути борг за період, що перевищує три роки. Загальний строк позовної давності становить саме три роки, проте суд не застосовує його автоматично. Щоб обмежити період стягнення, споживач обов’язково має надати суду заяву про застосування строку позовної давності внаслідок її спливу.
Також поширеною є практика стягнення на підставі судового наказу. Така заява розглядається судом без судового засідання і повідомлення сторін. У такому випадку споживач дізнається про рішення вже за фактом, але має право його оскаржити у встановлений термін.
Хоча воєнний стан триває, він не звільняє громадян від обов’язку сплати за комунальні послуги загалом. Наразі судова практика щодо остаточного врегулювання питання такої заборгованості після завершення воєнного стану ще не сформована. Єдиний підхід до того, як саме відбуватиметься погашення накопиченого “чистого” боргу або реструктуризація зобов’язань, буде напрацьовано судовою системою згодом.