Мовний омбудсмен заявив, що держава має інструменти та важелі моніторингу, контролю і покарання кожного за порушення мовного закону.
Про це він сказав в інтерв’ю для «УП. Життя», передають Вчасні Новини.
За його словами, «наступальна українізація» передбачає суворий контроль за дотриманням мовного закону в усіх без винятку сферах суспільного життя на території України.
«Скажімо, обслуговування українською стало обов’язковим з 16 січня 2021 року – через півтора року з моменту набуття чинності мовного закону. У сфері культури ще пізніше. Так само зміни до КУпАП (Кодекс України про адміністративні правопорушення – ред.), якими передбачено штраф за порушення мовного закону. Тому цей п’ятирічний шлях у нас був розпланований і самим законом і, відповідно, нашою діяльністю. Тепер нічого іншого, крім наступальної українізації, яка прийшла на зміну лагідній, я не бачу», – сказав Кремінь.
Омбудсмен зазначив, що раніше в повному обсязі не працювала стаття, яка передбачає обов’язковість української мови у сфері культури. Однак, за його словами, ситуація змінилася: вже є інструменти для моніторингу, контролю та покарання.
«Раніше ми не могли вплинути, скажімо, на окремі медіа, тому що в повному обсязі не працювала стаття, яка передбачає обов’язковість української мови у сфері культури; не могли тиснути на сферу обслуговування – а це багатомільйонна спільнота користувачів і надавачів послуг, – та сьогодні такого вже немає. Ми маємо інструменти та важелі моніторингу, контролю і покарання кожного із суб’єктів господарювання», – додав Кремінь.