Посилення бойових дій на Донеччині змушує дедалі більше людей шукати безпеки в інших регіонах країни. Благодійний фонд ”Янголи Спасіння” щодня евакуює близько 50 мешканців прифронтових населених пунктів, забезпечуючи не лише транспортування, а й повний соціальний супровід. Проте досі є люди, які вірять в чутки та вважають, що за евакуацію треба платити, що їх вивезуть та кинуть на призволяще без жодної допомоги.
Про те, як працюють евакуаційні екіпажі в умовах обмеженої логістики, які послуги надають у транзитних центрах та як отримати допомогу на ремонт власного житла після виїзду, розповів проєктний менеджер фонду Тарас Кравець в інтерв’ю Вчасним Новинам.
“У пікові моменти вивозимо по 80 людей на день”: як змінилася інтенсивність виїздів
— Як змінилася інтенсивність евакуації за останній рік і від початку цього року? Чи є зростання заявок останнім часом?
За останній рік ми спостерігали суттєві зміни в інтенсивності евакуації. Було дві основні хвилі, коли кількість людей, які виїжджали, різко зростала. Одна з них була пов’язана з погіршенням безпекової ситуації поблизу Добропілля. Після того, як ситуація трохи стабілізувалася, темпи евакуації знизилися. У звичайний період ми евакуюємо до 20 людей на день. Водночас у пікові моменти, коли є нагальна потреба, наша команда евакуює до 80 людей на день і більше. Зокрема останнім часом ми фіксуємо зростання кількості заявок на евакуацію. Це пов’язано з підвищеною небезпекою в районах Слов’янська, Краматорська. Все більше людей серйозно розглядають можливість виїзду й звертаються до нашого фонду.
— Скільки людей вам вдається евакуювати щомісяця?
Можу сказати, що наш фонд щодня евакуює близько 50 людей. За місяць ми можемо евакуювати приблизно 2700 людей, водночас продовжуємо спостерігати поступове зростання темпів евакуації.
Як працює механізм порятунку
— Як сьогодні виглядає процес евакуації: від звернення до прибуття у безпечніше місце? Скільки часу це займає?
Незалежно від зовнішніх обставин, цей процес у нас залишається стабільним. Якщо людина хоче евакуацію, вона звертається на нашу гарячу лінію або звертається до представників своєї громади — і заявка потрапляє до нас. Далі ми зв’язуємося з людиною, підтверджуємо запит і збираємо всю необхідну інформацію: кількість людей, обсяг речей, індивідуальні потреби. Після цього підбираємо відповідний транспорт і команду та організовуємо виїзд. Якщо людина не потребує медичного супроводу, зазвичай її можуть евакуювати вже наступного дня після подачі заявки. Якщо ж потрібна карета швидкої допомоги, можливі затримки на кілька днів, особливо в періоди зростання кількості звернень.
— З яких населених пунктів надходить найбільше заявок і чи є ті, куди ви виїжджали ще на початку року, а зараз вже не можете? Які це міста чи селища?
Найбільше заявок на евакуацію наразі надходить із прифронтових населених пунктів, зокрема зі Слов’янська, Краматорська та населених пунктів, які знаходяться поряд. Безумовно, є населені пункти, куди на початку року ми могли заїжджати самостійно, а зараз через безпекову ситуацію це вже неможливо. Зокрема, йдеться про Дружківку та низку населених пунктів поруч — там стало занадто небезпечно для прямих виїздів наших екіпажів. У таких випадках ми працюємо у співпраці з спецпідрозділом поліції ”Білий Янгол” та ДСНС: вони допомагають вивозити людей у більш безпечні точки, звідки ми вже організовуємо подальшу евакуацію.
Психологія відмови та фактори прийняття рішення
— Чому люди відмовляються виїжджати навіть під обстрілами? Що зазвичай змінює їхнє рішення?
Основна причина, чому люди не наважуються на евакуацію, — це невідомість. Навіть попри інформування про варіанти розміщення в МТП (місця тимчасового проживання), допомогу з подальшим розселенням та всебічну підтримку, таку як гуманітарна допомога, фінансова, психологічна та юридична підтримка. Люди бояться залишати своє звичне життя і продовжують жити у власних домівках, навіть під обстрілами. Бо виїзд означає повну невизначеність. Тому ключовим фактором, який змінює рішення, найчастіше стає безпосередня загроза життю. Саме усвідомлення реальної небезпеки через обстріли чи бойові дії є найсильнішою мотивацією для евакуації.
— Чи є випадки, коли люди погоджуються на евакуацію в останній момент і що саме може стати таким моментом?
Ми часто бачимо такі ситуації. Для багатьох таким моментом стає втрата житла — коли будинок зруйновано, але людині дивом вдалося вижити. У такому випадку вже не залишається того, що тримало на місці, і рішення про виїзд стає неминучим. Втім, ”останній момент” у кожного свій. Це можуть бути надто часті обстріли, тривожні новини чи інші фактори, які поступово підводять людину до рішення.
— Що люди найчастіше недооцінюють, відкладаючи виїзд?
Люди часто недооцінюють і рівень небезпеки, і власні можливості під час евакуації. Якщо виїжджати завчасно, коли ситуація ще відносно контрольована, є можливість зібрати більшу частину речей і відправити їх поштою без зайвого поспіху. Коли ж евакуація відбувається в останній момент, ситуація змінюється кардинально: відділення можуть уже не працювати, часу на збори немає, і в евакуаційні автобуси люди можуть взяти із собою лише декілька сумок із найнеобхіднішим.
— Скільки часу у людей зазвичай є на збори, коли ситуація різко погіршується? Що обов’язково потрібно підготувати ”на випадок термінового виїзду”?
Час на збори дуже обмежений і залежить від безпекової ситуації. Ми завжди наголошуємо: якщо ви вирішили виїжджати — не варто відкладати, краще звертатися відразу в той же день. Після звернення повідомляємо, коли можемо забрати людину, але часто це відбувається вже наступного дня після отримання заявки. Зазвичай на збори залишається не більше доби. Ми постійно наголошуємо, що безпека є пріоритетом.
На випадок термінового виїзду обов’язково треба підготувати документи, ліки, які людина приймає щодня, гроші або банківську картку, телефон та зарядний пристрій до нього і ключі від дому. Якщо евакуюється родина з дітьми, ми радимо покласти браслет із контактною інформацією батьків чи опікунів, улюблену іграшку, книжку, блокнот та олівці. Якщо це евакуація з тваринкою, просимо подбати про переноску, якщо це можливо, а також повідець, намордник, підстилку і трохи корму. Якщо у тваринки є документи, просимо взяти і їх. За можливості потрібно взяти змінний одяг, воду та перекус.
“Дорога тепер фактично одна”: про медичний супровід та роботу екіпажів під загрозою дронів
— Як організована евакуація дітей, літніх людей і маломобільних? Чи зростає кількість таких заявок зі Словʼянська та Краматорська, які донедавна були умовно тиловими?
Кількість заявок зростає, і вони безумовно включають у себе заявки на евакуацію дітей, людей старшого віку та маломобільних груп населення. Під час звернення на гарячу лінію ми обов’язково уточнюємо стан здоров’я та фізичні можливості людини. Для сімей із дітьми намагаємося забезпечити окремий транспорт, щоб поїздка була максимально комфортною. Якщо людина може тривалий час перебувати в сидячому положенні, евакуація відбувається звичайним транспортом. Якщо ж це складно або неможливо — організовуємо перевезення каретою швидкої допомоги, де людина може їхати у зручному положенні та з медичним супроводом. Також медичний супровід можливий і в звичайному транспорті, коли одночасно евакуюється велика кількість людей.
— Чи повертаються люди назад і чи доводиться евакуювати їх повторно?
Ми не ведемо таку статистику окремо, але, виходячи зі спілкування на координаційних нарадах, розуміємо, що такі випадки дійсно бувають.
— З якими найважчими умовами доводиться працювати зараз (дороги, обстріли, відсутність зв’язку)?
Найважча проблема — дорожні шляхи. Сьогодні для виїзду з Донецької області фактично використовується лише одна дорога, яка є дуже пошкодженою. Через її стан ми не можемо залучати частину автобусів, які раніше безперешкодно курсували цим напрямком, тому що вони там просто не проїдуть, хоча ще пів року тому це ще було можливим. Не менш складним фактором залишаються постійні загрози обстрілів і дронів. Ми враховуємо ці ризики в роботі. Всі співробітники, які виїжджають на евакуацію, забезпечені засобами індивідуального захисту (шоломи, бронежилети, індивідуальні аптечки). Також на всіх наших автомобілях є трекери для того, щоб відстежувати команду на маршруті. І всі співробітники знають, що робити і до кого звертатися у разі надзвичайної ситуації.
“Найчастіше кажуть, що евакуація — це платно і ніхто допомагати не буде”
— Які найпоширеніші фейки про евакуацію ви чуєте від мешканців?
Перш за все, люди думають про те, що евакуація платна і безкоштовно ніхто їм допомагати не буде. Незважаючи на велику кількість інформаційних матеріалів, які поширює громада, все ще є певна кількість людей, які вірять, що це неправда. Ми хочемо наголосити, що Благодійний фонд ”Янголи Спасіння” евакуює людей абсолютно безкоштовно. Другий міф — це те, що людей після виїзду нібито залишають напризволяще. Існує уявлення, що їх просто вивозять, наприклад, до Лозової, Павлограда чи іншого міста, залишають на вокзалі, і далі про них ніхто не дбає. Насправді це не так. Ми веземо людину або за конкретною адресою за запитом, або до транзитного центру, де їм надають подальшу гуманітарну, фінансову, психологічну, юридичну допомогу та соціальний супровід.
— Можете розповісти більш детально про те, що відбувається з людьми після евакуації: куди їх вивозять і яку допомогу вони отримують?
Всіх людей, яких ми евакуюємо, ми привозимо до транзитних центрів. На сьогодні вони працюють на Харківщині та Дніпропетровщині. Там вони можуть кілька днів відпочити, поїсти, отримати гуманітарну допомогу, засоби гігієни. Також вони мають доступ до реєстрації на виплати, консультацій юристів і підтримки психологів. Окремо працюють фахівці, які допомагають з подальшим розміщенням — шукають варіанти житла на постійну основу. Ми намагаємося завжди виявити основні потреби та надавати комплексну допомогу усім, кому довелося залишити свій дім. Транзитний центр — це місце, де люди не залишаться без допомоги.
Читайте також: Допомога евакуйованим: БФ “Янголи Спасіння” розгорнув роботу мобільних бригад у транзитних центрах
— Я знаю, що крім евакуації ви також підтримуєте переселенців по всій території України. На яку підтримку вони можуть розраховувати та як дізнаються про неї там, де перебувають?
Інформацію про всі доступні програми ми публікуємо в наших соціальних мережах. Якщо людина бажає отримати допомогу, вона може зателефонувати на нашу гарячу лінію 0 800 334 620 і отримати повну інформацію про підтримку, доступну в її регіоні. Також можна слідкувати за нашими анонсами в соцмережах — там ми регулярно оновлюємо інформацію про допомогу та нові можливості. Найчастіше основним форматом роботи є кейс-менеджмент. Після звернення з людиною зв’язується наш спеціаліст, який оцінює її потреби. Далі ми або напряму надаємо допомогу, або залучаємо партнерські організації, щоб максимально ефективно закрити всі потреби людини.
Також з цього року ми почали нову програму підтримки ВПО. Якщо родина, наприклад, придбала собі будинок у більш безпечних областях — Харківська, Сумська або Дніпропетровська, вона може подати заявку на проведення ремонту цього будинку. Подати заявку можуть ВПО, які проживають у житлі, що перебуває у власності, іпотеці/кредиті, згідно з договором на проживання з правом викупу або не відповідає мінімальним стандартам безпеки та комфорту. Допомога охоплює базові види ремонту, щоб зробити житло придатним до проживання: вікна, двері, дах, підлога, утеплення, вода, електрика, каналізація тощо. Подати заявку можна: самостійно, заповнивши KOBO-форму: https://ee.kobotoolbox.org/single/ddc32b23ec266adc83ca630fae76c0e0 або зателефонувавши на гарячу лінію Фонду: 0 800 334 62.
— Що б ви сказали людям на Донеччині, які досі вагаються: їхати чи залишатися?
Евакуація рятує життя, тому не варто відкладати це рішення. Будь ласка, зв’яжіться сьогодні з благодійним фондом, дізнайтесь можливості, дізнайтесь, який варіант допомоги може вам підійти, розкажіть про свої потреби, вас проконсультують про те, як вам можуть допомогти в цій ситуації.
Нам не байдуже, ми готові допомогти, ми готові бути поряд та надавати всю необхідну підтримку.
Як звернутися за допомогою:
- Гаряча лінія (для запису на евакуацію): 0 800 334 620.
- Офіційний сайт БФ “Янголи Спасіння“
- Facebook: сторінка БФ “Янголи Спасіння“.