Німецький уряд опинився під дедалі більшим тиском усередині країни, який вимагає припинити підтримку України й активніше домагатися переговорів, щоб спробувати покласти край війні з Росією.
На тлі серйозних зіткнень щодо бюджету і зростаючих доказів того, що Україна стояла за вибухами газопроводів між Росією і Німеччиною, канцлер Олаф Шольц намагається розвіяти побоювання, що Берлін скоротить свою допомогу, пише The New York Times.
Виступаючи в середу в Молдові, він наполягав, що “Німеччина не припинить свою підтримку України” “стільки, скільки необхідно”, і залишиться, за його словами, “найбільшим національним прихильником України в Європі”.
Але його трипартійний коаліційний уряд стає дедалі непопулярнішим і стикається з критично важливими державними виборами у вересні, на яких партії як вкрай лівих, так і вкрай правих, що закликають до припинення військової допомоги Києву, як очікується, виступлять добре.
Основний тягар для уряду, який може здатися паралізованим в ухваленні важливих фінансових рішень, – це конституційна вимога утримувати новий бюджетний борг на рівні не більше 0,35 відсотка ВВП.
Але уряд також може опинитися в скрутному становищі, якщо генеральний прокурор звинуватить українських чиновників у підриві трьох із чотирьох газопроводів Nord Stream між Росією і Німеччиною 2022 року.
Уряд безуспішно домагався арешту українського водолаза, який проживав у Польщі, що викликало припущення, що польський уряд, який рішуче виступав проти рішення Німеччини про будівництво трубопроводів, також міг сприяти їхньому знищенню. Підозри вже посилили напруженість у відносинах з Польщею, з якою у Німеччини складні стосунки, і підняли питання про беззастережну підтримку Німеччиною України.
Напруженість Німеччини з Україною більш конкретно стосується бюджету на 2025 рік. Міністр фінансів Крістіан Лінднер хоче уникнути підвищення податків і скоротити бюджет, який має бути майже збалансований законом.
Це обмеження чинило тиск не тільки на урядову допомогу Україні, а й на обіцянку Шольца, дану відразу після початку війни два з половиною роки тому Німеччині, зробити різкий стратегічний поворот і збільшити свої військові витрати.
Відтоді збільшені військові витрати Німеччини в основному покривалися спеціальним фондом у розмірі 100 млрд євро, поза регулярним бюджетом, який, як очікується, вичерпається до 2027 року. Лінднер наполягав на тому, щоб уряд більше не брав позики поза бюджетом для спеціальних проектів, таких як збільшення військових витрат.
Тільки минулої п’ятниці коаліція погодилася скоротити свій цільовий показник дефіциту бюджету на 2025 рік із 17 млрд євро (18,9 млрд доларів США) до 12 млрд євро після того, як початкові пропозиції розвалилися.
У рамках цієї угоди, як повідомила німецька газета Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung, Лінднер у своєму листі припустив, що уряд заморозить нову військову допомогу Україні доти, доки не будуть профінансовані всі бюджетні ресурси.
Уже минулого місяця уряд вирішив скоротити фінансування України у 2025 році з 7,5 млрд євро до 4 млрд євро, стверджуючи, що дефіцит буде зумовлений очікуваним доходом від заморожених російських активів, які перебувають у Європі, згідно з планом, погодженим країнами Групи 7 на їхньому червневому саміті в Італії.
Там G7 погодилася надати Україні кредит у розмірі 50 млрд доларів, використовуючи заморожені російські активи як забезпечення. Разом із фондами, наданими окремими країнами, Шольц сказав, що “це буде більше, ніж те, що було доступно Україні в плані підтримки на сьогодні”.
За даними Кільського інституту світової економіки, Німеччина є найбільшим у Європі прихильником війни України проти вторгнення Росії, надавши понад 14 мільярдів євро підтримки – здебільшого військової – між вторгненням у лютому 2022 року і кінцем червня 2024 року.
Допомога Україні від Німеччини
Віце-канцлер Німеччини Роберт Габек наголосив, що підтримка Києва з боку Берліна збережеться і продовжиться без усяких “якщо” і “але”.
“Україна в майбутньому отримає гроші, на які вона зможе закупити гостро необхідні системи озброєння. Наскільки я знаю, це станеться наприкінці року”, – поділився він в інтерв’ю Berliner Morgenpost, нагадавши про 50-мільярдний кредит для України, виплата якого відбуватиметься за рахунок заморожених активів російського Центробанку.
