Повномасштабна російська агресія завдала значної школи українській промисловості. Велика кількість підприємств опинилися на тимчасово окупованих територіях, були зруйновані, припинили свою діяльність через неможливість адаптуватися до нових реалій, перемістили виробництво в інші регіони України. В такій ситуації, особливо для невеликих міст, було важливо зберегти існуючу у них промисловість, щоб місцеві бюджети не втратили податків, а жителі громад були забезпечені роботою.
На початок 2024 року, з моменту повномасштабного російського вторгнення в Україні було пошкоджено або зруйновано активи понад 400 українських великих та середніх підприємств – такі дані наводить Київська школа економіки. Загальні прямі збитки оцінюються у більш ніж 13 мільярдів доларів.
Але, як зазначають експерти, це лише орієнтовні дані, а реальні цифри кількості зруйнованих промислових об’єктів і сум збитків є суттєво більшими.
Чимало компаній, які втратили свої активи так і не змогли оговтатися, і були змушені припинити свою діяльність. Мова не тільки про промислові підприємства, але й сільськогосподарський сектор, який є важливою податковою базою для багатьох громад.
За даними дослідження YouControl.Market в Україні за період з 2022 року по перший квартал 2024 року закрилося майже 1300 сільськогосподарських підприємств, які, як правило зареєстровані у невеликих містах або селах. Що, безумовно, прямо впливає на зменшення надходжень до бюджетів цих громад, зокрема, через зменшення сплати податку на доходи фізичних осіб. А це своєю чергою, відображається на зменшенні податкоспроможності деяких громад. Так, якщо у 2021 році базову дотацію отримували 75% громад, то у 2023 році їх кількість зросла до 84%.
Безумовно, вплив війни на промисловість та існування бізнесу у різних регіонах України важко звести до спільного знаменника.
Так, економіст Олег Пендзин каже, що через релокацію підприємств у більш вигідному становищі опинилися громади західних областей.
Територіальний розріз дуже суттєвий. Релокація ж відбувалася зі Сходу на Захід. Тобто, якщо на Сході в реальній дійсності ситуація набагато гірша, то Західна Україна однозначно отримала достатньо велику кількість ВПО, і багато бізнесів, які переїжджали – З цієї точки зору структура місцевих податків вона перемістилася на західну Україну. У нас же було завжди як: промислові центри з достатньо розвинутими великими обсягами сплати місцевих податків Харківщина, Запорізька область, Дніпропетровщина. Зараз ситуація докорінно змінилася: ті регіони, про які я говорю, вони сьогодні однозначно потерпають від обстрілів. Суди ж частково можна додати Сумщину, Чернігівщину, Полтавщину Київщину
– зазначив Олег Пендзин.
Незважаючи, на різну ситуацію в регіонах, податки до бюджету та збереження робочих місць – це те, що чи не найперше мають дбати керівники місцевих громад.
Безумовно, багато чого залежить і від власників та директорів підприємств, адже навіть у нині, відносно спокійних областях, бізнесу довелося адаптуватися до роботи в мовах війни.
Цей, шлях, зокрема, пройшло і підприємство “Бровафрма” з Броварів, яке є одним з найбільших виробників в Україні ветеринарних лікарських засобів. І почався він тоді, коли під містом стояли російські окупанти.
Буквально в трьох-п’яти кілометрах від нас велися активні бойові дії. Звичайно спочатку, як в усіх був у людей, певний такий шок. Багато хто роз‘їхався, багато хто розгубився. Згодом ми адаптувалися. Забезпечили безперебійну роботу
– розповів керівник підприємства Андрій Сидельников.
Міський голова Броварів Ігор Сапожко зазначає, що для міста було і залишається пріоритетом збереження та нормальна робота бізнесу.
Для нас було і залишається, щоб бізнес в місті працював, щоб підприємства виробляли свою продукцію, щоб створювалися нові робочі міста. Ми постійно контактуємо з керівниками та власниками підприємств обговорюємо усі проблемні питання, спільно шукаємо шляхи вирішення
– зазначив Ігор Сапожко.
У свою чергу, Андрій Сидельников додає. Що так взаємодія з міською владою Броварів робить бізнес більш соціально відповідальним.
Бізнесу комфортно працювати – бізнес відповідно намагається розвиватись і збільшувати якусь ділову активність на території громади. Громада отримує податки в місцевий бюджет від фонду заробітної плати
– додав керівник «Бровафарма».
