Китай активно накопичує сировинні ресурси, готуючись до ймовірної торговельної, або навіть повноцінної війни зі США в разі повернення Дональда Трампа у Білий дім. Про це пише The Times.
“Коли Китай був у повному галопі, промисловість країни поглинала світові рідкоземельні метали та енергію. Зараз він росте повільніше, але все ще купує величезні обсяги товарів. Накопичує їх для чого саме? Подальша спроба витіснити США на світових ринках — чи щось більш зловісне?” – запитує автор на початку публікації.
Він зауважує, що Пекін, ймовірно, очікує, що в разі переобрання Трампа той згорне американську допомогу Україні та зосередиться на стримуванні Китаю. Це може спровокувати певну напруженість навколо Тайваню і, як наслідок, може початися очолювана США морська блокада китайських портів.
“З цієї точки зору поточне накопичення китайською владою має певний сенс. Купуються не лише мінерали, пов’язані з обороною, не лише газ і нафта, а й пшениця, кукурудза та соєві боби, якими годують 400 мільйонів свиней у Китаї”, – зазначає The Times.
Урок війни в Україні для китайських військових планувальників полягає в тому, що сьогодні не епоха бліцкригів. Лише за один 2022 рік Росія випустила по українцях 11 мільйонів артилерійських снарядів. А це шалені обсяги металів.
Подібно до того, як Володимиру Путіну не вдалося захопити Київ у перші дні його війни проти України, китайське вторгнення на Тайвань навряд чи буде швидким нокаутуючим ударом, як під час штабних навчань.
Тож Китай, схоже, і не сподівається на бліцкриг. За оцінками США, Пекін витрачає близько 700 мільярдів доларів, що трохи нижче американського рівня витрат, на модернізацію своїх збройних сил. Він вже може похвалитися найбільшим військово-морським флотом у світі, найбільшою береговою охороною та морською міліцією, найбільшою армією та субстратегічними ракетними силами, а також значними досягненнями в галузі гіперзвукових ракет і квантових обчислень.
Основою цього обладнання є метали та мінерали, які зникають на складах Китаю. Це мідна проводка, яка використовується в системах наведення, нікель, який використовується в броні танків, у військових батареях і аерокосмічних сплавах, літій, який живить китайські розвідувальні супутники, сурма, яка є в нагоді для бронебійних куль і окулярів нічного бачення.
“Сі натякає, що 2027 рік є цільовим роком для “возз’єднання” Китаю з Тайванем. Саме тоді світ зміниться. Настав час, як казали в окопах, копати або вмирати”, – резюмує автор публікації.
Ситуація у Східній Азії
Як писав УНІАН, китайське вторгнення на Тайвань матиме гірші глобальні наслідки, ніж напад Росії на Україну або пандемія Covid-19. Таке попередження озвучив президент острівної держави Лай Чін-те наприкінці липня. За його словами, острів має детальний план дій на випадок вторгнення з Китаю, але його реалізація на практиці буде не найкращим результатом для Тайваню.
Також ми розповідали, що днями Росія і Китай вирішили перевірити американську ППО на Алясці. Коли два бомбардувальники КНР і два російські бомбардувальники влетіли в зону ППО Аляски, винищувачі ВПС США і Канади піднялися в повітря, щоб зустріти їх.
