Переїзд на роботу в інше місто: що роботодавець зобов’язаний оплатити працівнику

Якщо працівника переводять на роботу до іншого населеного пункту, роботодавець зобов’язаний компенсувати витрати, пов’язані з переїздом. Йдеться не лише про оплату квитків, а й про перевезення особистих речей, добові та одноразову грошову допомогу.

Про це повідомляють Вчасні Новини з посиланням на пресслужбу Державної служби України з питань праці.

Які витрати повинен компенсувати роботодавець

Відповідно до статті 120 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів №255 від 2 березня 1998 року, працівник має право на такі виплати:

  • Проїзд. Роботодавець оплачує дорогу працівника та членів його сім’ї. Виняток — випадки, коли підприємство самостійно надає транспорт для переїзду.
  • Перевезення майна. Компенсуються витрати на перевезення до 500 кг речей на самого працівника та до 150 кг на кожного члена сім’ї, який переїжджає.
  • Добові. Працівникові виплачують добові за кожен день перебування в дорозі.
  • Одноразова допомога. Її отримує працівник, а також кожен член сім’ї, який переїжджає разом із ним.
  • Збереження заробітної плати. Роботодавець оплачує дні, необхідні для зборів у дорогу та облаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів, а також час перебування в дорозі.

Кого вважають членами сім’ї

Компенсації передбачені не лише для самого працівника. До членів сім’ї, на яких поширюються відповідні гарантії, належать чоловік або дружина, діти та батьки подружжя, які перебувають на їхньому утриманні й проживають разом із ними.

Вартість проїзду членів сім’ї, перевезення їхнього майна та одноразову допомогу виплачують за умови, що вони переїхали до закінчення одного року з дня фактичного отримання працівником житлового приміщення.

Якщо людина влаштовується на нову роботу в іншому місті

Гарантії поширюються також на працівників, яких приймають на роботу в іншу місцевість за попередньою домовленістю. У такому разі їм надають передбачені законом компенсації, однак одноразову допомогу виплачують лише за погодженням сторін.

Якщо робота триватиме не більше одного року, а сім’я працівника не переїжджатиме, за домовленістю сторін замість одноразової допомоги можуть компенсувати витрати на тимчасове проживання. Така виплата не може перевищувати 50% розміру добових.

У Держпраці також радять зберігати документи, які підтверджують витрати на проїзд і перевезення майна. Це допоможе отримати передбачене законодавством відшкодування.

Отже, обов’язок компенсувати витрати на переїзд виникає не лише під час переведення працівника, а й у разі прийняття на роботу в іншу місцевість за попередньою домовленістю.

Останні новини