Кожна українська територіальна громада, яка створює свої програми комплексного відновлення (ПКВ), повинна проаналізувати і запропонувати шляхи вирішення екологічних проблем, яких їх території зазнали внаслідок бойових дій. Ідеться як про заміновані території, так і про будівельне сміття, яке утворилось внаслідок руйнувань.
Про це заявила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.
Вона зазначила, що плани подолання екологічних викликів, які постали перед Україною в результаті російського вторгнення – обов‘язкова складова ПКВ, які повинні розробити громади, території яких віднесені або можуть бути віднесені до функціонального типу “територія відновлення”.
“Мінімум 16 млн га земель наразі забруднені боєприпасами. Мінімум 100 млн тонн будівельного сміття. Пошкоджено або навіть зруйновано 500 промислових підприємств, з яких частина займалася хімічною промисловістю. Більше того – зараз під загрозою знищення як мінімум 2,5 млн га природоохоронних територій і це ще не остаточні цифри”, – підкреслила Шуляк.
Посадовиця додала, що всі ці екологічні виклики повинні бути враховані при плануванні відновлення. Більше того, ОМС повинні не просто зафіксувати екологічні руйнування і збитки, які через них понесла громада, а і дати чіткі пропозиції щодо того, яким чином долатимуться ці виклики
За її словами, врахування екологічних викликів, серед яких і переробка будівельного сміття, надважливе на всіх етапах планування відновлення та розвитку. Крім цього, згідно з принципами циркулярної економіки,у будівельному секторі має бути створена інфраструктура для сортування та відокремлення матеріалів, а також їхнього перероблення із подальшим повторним використанням.
“Для цього потрібно акумулювати таке сміття на спеціальних майданчиках і додати його переробку на будівельні матеріали у пріоритетні сфери для інвестування. Втім, надважливо і напрацювати законодавчі механізми для переробки будівельного сміття на будівельні матеріали і імплементувати законодавство ЄС в питанні управління відходами до українського законодавства”, – резюмувала Олена Шуляк.
Вона додала, що одним із ключових аспектів відновлення є розмінування українських територій, оскільки третина з них наразі лишається замінованою. Втім, важливим проміжним досягненням у цьому плані стало те, що у минулому році Україні вдалося розмінувати територію, площею більше ніж 10 тис кв. км.
Шуляк підкреслила, що екологічний аспект відновлення можна віднести до найважливіших і водночас найскладніших у відбудові України, оскільки цей процес може тривати від кількох десятків до сотень років. Тому громади мають підійти до вирішення цього питання не менш уважно і прискіпливо, ніж до відновлення всіх видів інфраструктури і житла.
До того ж, зауважила вона, оскільки подолання екологічних викликів – обов‘язковий пункт створення ПКВ, громадам, які розраховують залучати для потреб відновлення донорське фінансування, без цього буде важко реалізувати заходи по відбудові.
“Варто наголосити, що ПКВ – це також один із інструментів залучення коштів на реалізацію відновлення. Завдяки іншому нашому цифровому рішенню – цифровій екосистемі відбудови DREAM, українські громади вже зараз мають можливість залучати донорів на фінансування процесів свого відновлення. Наші міжнародні партнери бачать, що ми змогли забезпечити рішення, коли всі ці процеси відбуваються максимально прозоро, прибираючи корупційні чинники і усуваючи чиновників від прийняття рішень за допомогою системи DREAM”, – підсумувала голова комітету місцевого самоврядування і регіонального розвитку.
