Слов’янськ провів у останню путь солдата Сергія Сергієнка, який загинув у жовтні 2024 року та з того часу вважався зниклим безвісти. Тіло захисника, якому назавжди залишилося 50 років, було передано на батьківщину в межах заходів з репатріації.
Про це повідомляють Вчасні Новини з посиланням на Слов’янську МВА.
Життєвий шлях Сергія Сергієнка
Сергій народився 11 березня 1974 року в Слов’янську. Навчався у загальноосвітній школі № 6. Професійну освіту здобув у ПТУ № 15 (нині Слов’янський професійний машинобудівний ліцей), де отримав спеціальність газоелектрозварника. Все життя чоловік працював на місцевому підприємстві “Стройдеталь”.
Рідні згадують Сергія як надзвичайно добру, чуйну та скромну людину. Він завжди допомагав у домашніх справах, був опорою для родини. Сергій дуже любив читати, особливо захоплювався літературою на військову тематику, а вільний час присвячував риболовлі.
Покровський напрямок став останнім рубежем
До лав захисників України чоловіка мобілізували у липні 2024 року. Він виконував бойові завдання на Покровському напрямку, де точаться одні з найзапекліших боїв росії проти України.
Життя Сергія Сергієнка обірвалося 10 жовтня 2024 року у бою поблизу селища Цукурине Покровського району. Кілька місяців воїна вважали зниклим безвісти, доки не вдалося ідентифікувати та повернути його тіло до рідного міста.
Захисника поховали на кладовищі Залізничного мікрорайону. У Слов’янську в нього залишився рідний брат. Висловлюємо щирі співчуття близьким та знайомим загиблого.
Вічна пам’ять та вічна слава українському воїну.