Зруйноване війною житло може залишатися під заставою навіть після того, як його фактично вже не існує. Верховний Суд пояснив, у яких випадках старі банківські обтяження можуть бути припинені, щоб власники могли оформити державну компенсацію.
Про це повідомляють Вчасні Новини з посиланням на “Судово-юридичну газету”.
Коли стара застава стала перешкодою для компенсації
Жінка придбала квартиру у Бахмуті, однак пізніше з’ясувала, що ще з 1998 року це житло перебувало у заставі за кредитним договором попереднього власника. Вона не була стороною цього кредиту, не мала боргів перед банком і користувалася квартирою як власниця.
Проблема виникла після того, як місто зазнало масштабних руйнувань через бойові дії, а квартира була знищена. Власниця звернулася для оформлення компенсації за зруйноване житло, однак державний реєстратор відмовив їй через наявне обтяження.У реєстрі залишалися застава та заборона на відчуження квартири, які були пов’язані з кредитом попереднього власника. Через це жінка не могла пройти необхідні реєстраційні процедури для отримання державної допомоги.
Вона звернулася до суду, зазначивши, що є добросовісною набувачкою, не брала кредиту та не повинна відповідати за зобов’язання попереднього власника. Також жінка наголошувала, що саме житло, яке перебувало у заставі, більше не існує через наслідки війни.
Чому добросовісність власниці не стала головним аргументом
Суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік жінки. Вони врахували, що вона придбала квартиру законним шляхом, не мала невиконаних зобов’язань перед банком, а кредитор тривалий час не заявляв вимог до боржника або його спадкоємців.
Однак Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу банку. Касаційний цивільний суд зазначив, що перехід права власності на заставне майно до іншої людини сам по собі не припиняє заставу.
Тобто навіть якщо новий власник не знав про кредитні зобов’язання попереднього власника, це не означає автоматичного скасування обтяження. Якщо основний борг за кредитом не погашений, застава може продовжувати діяти.
Саме тому Верховний Суд зазначив, що попередні суди неправильно зробили акцент лише на статусі добросовісного набувача. На думку касаційної інстанції, потрібно було оцінити іншу обставину — чи існує предмет застави після знищення квартири.
Знищене майно може припинити дію застави
Верховний Суд звернув увагу, що відповідно до законодавства право застави припиняється у разі втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив його іншим майном.
У цій справі саме факт знищення квартири через бойові дії мав стати ключовим для вирішення спору. Адже застава існує щодо конкретного майна, а не абстрактно щодо боргу.
Оскільки власниця зверталася до реєстратора саме через необхідність оформлення компенсації за знищене житло, суди мали встановити, чи була квартира фактично втрачена внаслідок бойових дій.
У результаті Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд. Тепер суд першої інстанції має перевірити факт знищення нерухомості та вирішити питання щодо припинення застави.
Що це означає для власників зруйнованого житла
Ця справа може бути важливою для інших українців, які втратили житло через війну, але під час оформлення компенсації виявили старі застави чи заборони у державних реєстрах.
Власникам такого майна важливо враховувати: аргумент про те, що людина чесно придбала квартиру і не має стосунку до чужого кредиту, не завжди буде достатнім. У подібних справах значення може мати підтвердження того, що сам предмет застави був знищений.
Рішення Верховного Суду не означає автоматичного скасування всіх застав на зруйноване житло. Однак воно показує, що факт фізичної втрати нерухомості може бути важливим юридичним аргументом для припинення обтяження та подальшого оформлення компенсації за житло, знищене війною.