Власники житла на Донеччині, які виїхали в інші регіони України, можуть внести дані про свою нерухомість до Державного реєстру речових прав без повернення додому. Завдяки екстериторіальності подати документи можна в іншій області, проте на практиці не кожен ЦНАП має повноваження працювати з реєстрами східного регіону.
Саме з такою ситуацією зіткнулася читачка Вчасних Новин, яка не змогла отримати документ у ЦНАПі за місцем свого фактичного проживання, їй сказали: “Їдьте в Краматорськ”. Наші журналісти перевірили, що передбачають чинні правила, та зібрали практичний алгоритм для власників житла на Донеччині.
Чи потрібно їхати до Слов’янська або Краматорська
Для внесення даних не обов’язково повертатися до міста, де розташоване житло — Державна реєстрація прав на нерухомість проводиться незалежно від місця її розташування. Але перед візитом варто зателефонувати до найближчого ЦНАПу й запитати, чи можуть там провести державну реєстрацію права власності на житло, яке розташоване в Донецькій області. Це допоможе не витрачати час на поїздку до установи, яка не має необхідних можливостей.
Звернутися можна також до нотаріуса, який має повноваження державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Які документи потрібні
Якщо йдеться про внесення до сучасного реєстру права, яке було оформлене до 1 січня 2013 року, під час особистого звернення потрібні паспорт або інший документ, що посвідчує особу, реєстраційний номер платника податків та правовстановлювальні документи на нерухомість або їхні копії.
Це може бути, наприклад, договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину або інший документ, на підставі якого виникло право на квартиру чи будинок.
Точний перелік залежить від того, як саме набувалося право власності. Тому варто взяти із собою всі наявні документи на житло, навіть якщо вони були видані багато років тому.
Як бути, якщо в документах стара назва вулиці або району
Для власників житла на Донеччині це може бути важливим нюансом. У старих документах може залишатися колишня назва вулиці або адміністративна приналежність населеного пункту, яка змінилася після перейменувань чи адміністративно-територіальної реформи.
Через це не потрібно вважати старий документ недійсним або самостійно переоформлювати його лише через зміну назви. Під час реєстрації потрібно вказати актуальну адресу, а реєстратор звіряє її з наявними відомостями та документами. Зокрема “Дія” окремо роз’яснює, що у разі зміни назви вулиці, району або міста потрібно зазначати актуальну адресу об’єкта. Це підтверджує і досвід читачки Вчасних Новин, яка вже проходила таку процедуру в іншій області.
“Подавала документи на внесення в реєстр у ЦНАПі й уже через день мені зателефонували та сказали, що все готово. І це попри те, що я не казала про зміни назви вулиці та району. Він сам усе перевірив за базами, передзвонив мені, уточнив, чи правильно, і вніс актуальні дані “, — розповіла мешканка Слов’янська Олена.
Якщо право власності оформлене до 2013 року
До 2013 року права на нерухомість реєструвалися не в нинішньому Державному реєстрі речових прав. Тому людина може мати на руках чинний документ на квартиру чи будинок, але не знаходити інформацію про своє право в сучасному реєстрі.
Відсутність запису в Державному реєстрі речових прав сама по собі не означає, що людина не є власником. Права, які виникли та були зареєстровані відповідно до законодавства, чинного на той момент, визнаються державою та їх можна внести до сучасного Державного реєстру речових прав.
Для жителів Донеччини це особливо важливо, адже через війну доступ до документів, архівів та установ за місцем розташування житла може бути ускладнений. Але сама реєстраційна дія не вимагає повернення до Донецької області.
Скільки часу це займає
Стандартний строк державної реєстрації — до п’яти робочих днів. Однак у випадку старого права, яке раніше було зареєстроване лише на папері в БТІ, процедура може тривати довше.
Якщо інформації в електронних реєстрах недостатньо, реєстратор може сформувати запит до БТІ для перевірки даних. За офіційною інформацією “Дії”, на відповідь БТІ передбачено до 30 робочих днів, після чого реєстратору потрібно ще до п’яти робочих днів для завершення реєстрації. Таким чином, у такому випадку загальний строк може становити до 35 робочих днів.
Що відбувається, якщо потрібні документи БТІ
Якщо право власності свого часу було зареєстроване лише на паперових носіях, реєстратор може направити запит до БТІ для перевірки інформації. У такому разі реєстратор формує письмовий запит, який заявник отримує для звернення до відповідного БТІ або установи, що зберігає його архів. Якщо колишнє БТІ ліквідоване, потрібно звертатися до установи, яка стала правонаступником архівних документів.
Для отримання довідки БТІ знадобляться заява, паспорт, РНОКПП, копії правовстановлювальних документів та оригінал письмового запиту від реєстратора. За даними “Дії”, БТІ має надати паперову довідку протягом 30 днів. При цьому така послуга є платною.
Після отримання довідки заявник повторно звертається до реєстратора або нотаріуса з необхідними документами. Тому саме звернення до архіву БТІ може суттєво збільшити загальний час процедури.
Чи потрібно за це платити
Якщо право власності на житло було оформлене та зареєстроване до 1 січня 2013 року, а зараз власник лише хоче внести інформацію про це вже існуюче право до сучасного Державного реєстру речових прав, така державна реєстрація є безкоштовною.
Водночас якщо потрібно отримувати архівну довідку БТІ, за цю окрему послугу може стягуватися плата. Тобто витрати можуть виникнути не за саме внесення старого права до Державного реєстру, а за пошук і надання архівної інформації.
Чи можна все зробити онлайн
Для прав на нерухомість, набутого до 2013 року, на порталі “Дія” існує онлайн-послуга державної реєстрації. Вона передбачає подання заяви з кваліфікованим електронним підписом та завантаження документів. Водночас перелік областей, де ця онлайн-послуга доступна, не включає Донецьку область.
Тому якщо йдеться саме про житло в Донецькій області, орієнтуватися варто на особисте звернення до уповноваженого реєстратора або нотаріуса в іншій області.
Після завершення реєстрації інформацію про право можна перевірити в Державному реєстрі речових прав, електронний витяг має таку саму юридичну силу, як і паперовий.