Ініціатива "Біла ціна": чому важливо говорити про податки?

Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна

Українці дуже мало знають про податки: скільки вони персонально віддають грошей до скарбниці; хто саме наповнює бюджет – громадяни чи олігархи; які головні статті витрат розширеного бюджету тощо. Низький рівень фінансової грамотності українців підтверджують наші регулярні соціологічні заміри. Останнє каже, що 88,5% українців не знають, що віддають державі до половини своїх доходів. Здавалося б в кожному чеку написано, що ціна товару включає 20% ПДВ– усе на видноті і це очевидні речі. Проте, найважче побачити саме те, що лежить на поверхні – лише 19.8% опитаних розуміють, що в ціну товару закладена податкова націнка. Не дивно, що 61,7% співгромадян не знають, що саме дрібні внески мільйонів покупців формують левову частку бюджету країни.

Погане розуміння хто за що платить – це чудове підґрунтя для маніпуляцій.  Цим користуються як політики/ чиновники, які забувають згадувати чиїми грошима вони розпоряджаються, так і не дуже порядні підприємці, які сплачений покупцем ПДВ, акциз чи імпортне мито за допомогою схем залишають для себе, замість того щоб добросовісно передати ці податки громадян до скарбниці.

У 2018 році наш аналітичний центр CASE Україна провів першу в історії країни просвітницьку кампанію про податки в рамках проекту “Ціна держави”. Якщо коротко: ми через низку каналів комунікації – від Facebook’а до телебачення – розповідали скільки люди віддають грошей державі, скільки коштують платникам податків державні послуги і що усі сплачують податки (і пенсіонери у тому числі).

Кампанію ми проводили спільно з рядом торгових мереж, які розуміють та підтримують важливість підвищення фінансової грамотності.  Ці торгові мережі надали нам доступ до своїх торгових залів щоб ми могли доносити наші просвітницькі матеріали.  Серед бізнесів, які приєдналась до просвітницької кампанії була мережа АЗС – у ціні пального податкова націнка (ПДВ, мито, акциз) сягає 40% від чеку, і ця цифра справді вражає.  Щоб акцентувати увагу українців на податках з пального ми запропонували цій мережі АЗС у фіскальних чеках особливим чином підсвітити загальну суму, яку покупці віддають державі. На той момент ідею не реалізували, послалися на певні витрати перепрограмування касових апаратів.

На нашу думку на той час бізнес ще не усвідомлював важливості донесення інформації про податки своїх клієнтів. В їхньому розумінні ця тема не мала прикладного значення і виглядала якоюсь черговою абстракцією з боку громадських активістів.

Минуло три роки і на ринку пального відбувся черговий ціновий стрибок, що призвело до хвилі невдоволення серед виборців. Політики, щоб відвести негатив, почали шукати картельну змову серед АЗС. За “підсумками пошуку” було запроваджено регулювання цін на ринку пального, щоб зняти напругу.  У кризовій ситуації мережа АЗС, яка брала участь у нашій просвітницькій кампанії, згадала нашу давню ідею і почала у своїх фіскальних чеках більш доступно акцентувати увагу покупців на тому факту, що левова частина чеку за пальне – це саме податкова націнка.  Згодом цю ініціативу підхопили інші АЗС.

Проста публікація інформації у чеках про загальну суму податків, сплачених покупцями, викликала вибух в медійному просторі – користувачі соціальних мереж почали викладати свої чеки і дивуватися, скільки податків вони сплачують при заправці авто, медіа підхопили тему і створили безліч матеріалів, сюжетів на тему податків у торгових точках.

Чиновникам вигідно, щоб українці думали, що вони не сплачують податків.  Чиновники навмисно у публічних комунікаціях – виступи на телешоу, прес-конференції, прес-релізи тощо – підкреслюють, що податки платить переважно бізнес, олігархи, державні підприємства і що саме вони наповнюють бюджет країни. По-перше, тоді простіше витягувати з чесного бізнесу гроші через підвищення податків та різного роду штрафи, бо “податки ж платить бізнес, а не простий українець” (хоча потім всі витрати закладаються у ціну для кінцевого споживача). По-друге, виборець, який не знає скільки і на що він віддає гроші менш вибагливий до якості послуг, які надає держава.

Саме для того, аби донести до кожного українця, що він є платник податків ми створили просвітню ініціативу “Біла ціна”, яка покликана привертати увагу покупців до того факту, що в ціну товару включені непрямі податки, зокрема, ПДВ, а тому купуючи товари чи послуги вони тим самим наповнюють бюджет.  Проте в цій історії є одне “але”: не всі продавці включають до ціни товару непрямі податки (ПДВ, імпортне мито та акцизи), а відтак і не перераховують їх до бюджету (або перераховують частково). Тому CASE Україна проводитиме “Білу ціну” лише з тими підприємцями та бізнесами, які підтвердять свою доброчесність.

Просвітня кампанія “Біла ціна” містить у собі дві складові.  Перша складова – це саме роз’яснення у доступному вигляді для наших співгромадян скільки податків вони платять, коли вони платять та на що ці кошти використовуються.  Для цього ми будемо використовувати всі доступні інструменти та канали комунікації – від ТікТоку та YouTube до розміщення спеціальних інформаційно-просвітницьких матеріалів у торгових точках.  У нашого аналітичного центру вже більше десяти років успішного досвіду в цьому напрямку.  Друга складова – це позитивне підсвічування “білої” частини бізнесу, формування позитивного іміджу для доброчесних підприємців.  Для цього учасники ініціативи будуть отримувати відзнаку “Біла ціна”.  У своїх інформаційних матеріалах ми будемо всіляко підкреслювати, що позначка “Біла ціна” є ознакою того, що підприємець в повному обсязі виконує свої обов’язки податкового агента – перераховує усі непрямі податки свої покупців до скарбниці, таким чином спільно зі своїми клієнтами фінансують українських медиків, військових, вчителів тощо.  

Ми прагнемо, щоб економічні знання пересічних українців реалізовували бажання чесних і білих підприємців відрізнятися від решти ринку.  Наша мета, щоб сам факт проведення просвітньої кампанії “Біла ціна” викликав у наших громадян позитивні асоціації про доброчесність та порядність бізнесу, де вони будуть бачити символіку “Білої ціни”.

На даний момент ми вже розробили критерії для 4-х секторів: пальне, побутова техніка, алкоголь та лікарські засоби. По мірі розвитку ініціативи розробимо критерії і для інших ринків.

Бізнес, який захоче долучитись до “Білої ціни” повинен заповнити анкету самооцінки, інформація з якої ляже в основу оцінки кандидата на відповідність критеріям доброчесності.

Повертаючись до нашої соціології, ми розраховуємо, що завдяки “Білій ціні” з часом більше 50% наших співгромадян зможуть чітко відповісти на питання скільки податків вони віддають до бюджету, а доброчесний бізнес отримає належне визнання та повагу суспільства порівняно з рештою учасників ринку.