Кабмін ухвалив законопроєкт про права нацменшин: мовний омбудсмен висловив зауваження

Уряд України ухвалив законопроєкт № 10288, який має уніфікувати українське законодавство відповідно до норм Євросоюзу щодо реалізації прав представників національних меншин. Надалі його має підтримати Верховна Рада.

Однак до документу вже є зауваження, зокрема від Уповноваженого із захисту державної мови.

Зміни до законодавства щодо освіти мовами національних меншин

Міністерство освіти України повідомило, що згідно з проєктом закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах», Кабмін пропонує внести такі зміни:

• гарантувати право на використання мов національних меншин, мови яких є офіційними мовами ЄС, в освітньому процесі України;
• визначити, що українську мову і літературу, історію України та захист України представники національних меншин зобовʼязані вивчати державною мовою;
• дозволити закладам освіти (зокрема, за вимогою батьків або учнів) розширювати перелік предметів для вивчення українською мовою;
• визначити, що заклади вищої освіти України приватної форми власності можуть обрати будь-яку мову навчання, яка є офіційною мовою Європейського Союзу (українську мову здобувачі освіти в такому випадку мають вивчати як окрему дисципліну).
• відтермінувати дії відповідних положень для російської мови на 5 років після скасування воєнного стану;
• дозволити представникам національних меншин, які розпочали навчання у школах до 1 вересня 2018 року, завершити повну загальну середню освіту за попереднім законодавством.

При цьому зазначається, що запропоновані зміни стосуються лише національних меншин, мови яких є мовами ЄС. Представники інших національних спільнот в Україні здобуватимуть базову і профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 80% річного обсягу навчального часу.

«Розробляючи зміни у сфері освіти, уряд ставив перед собою дві основні цілі: забезпечити можливість для безперервного вивчення державної мови представниками нацменшин та  гармонізувати українське законодавство з нормами ЄС (де представники національних меншин мають право здобувати освіту рідною для них мовою). Водночас важливо розуміти, що зміни стосуються лише спільнот, мови яких є офіційними мовами ЄС. Російська такою не є», – написав міністр МОН Оксен Лісовий.

За його словами, документом пропонують визначити перелік предметів, а не кількість відсотків дисциплін, що мають обов’язково викладатися державною мовою. До цього переліку увійшли предмети, пов’язані з вивченням української мови, української літератури, історії України та захисту України.

Які зауваження мовного омбудсмена до законопроєкту?

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь наголошує, що деякі положення законопроєкту щодо прав національних меншин значно погіршують функціонування української мови в окремих сферах суспільного життя.

Зокрема, ухвалення Парламентом закону № 10288:

• порушить норми щодо обов’язкової частки книг державною мовою для видавців і книгорозповсюджувачів;
• знизить присутність державної мови на телебаченні й радіо;
• не зможе запобігти зросійщенню.

Водночас Тарас Кремінь зауважив, що раніше Конституційний Суд визнав відповідність норм мовного закону Конституції міжнародним зобов’язанням України, а також обгрунтував необхідність та пропорційність законодавчих норм для забезпечення виконання статті 10 Конституції.

«Тому намір врахувати ті рекомендації Венеційської комісії, які суперечать згаданому рішенню, є хибним. … Закликаю Верховну Раду України доопрацювати внесений законопроєкт ще до розгляду в першому читанні, врахувати рішення Конституційного Суду України, позицію уповноваженого із захисту державної мови, а також позитивний європейський досвід, зокрема балтійських країн», – наголосив мовний омбудсмен.