Страви з гуманітарного набору: прості та смачні рецепти з не самих популярних в Україні круп

Найчастіше гуманітарні набори, які передають переселенцям та жителям прифронтових регіонів міжнародні організації та волонтери, складаються з різних круп. Серед них і ті, які не надто вживаються в Україні, однак у світі є дуже популярними.

Ми вирішили поділитися з вами добіркою найсмачніших рецептів з круп, які часто містяться в гуманітарних наборах та доступні для приготування кожному в будь-якому місці.

Булгур з курячими сердечками

Булгур дуже шанований у східній кулінарії. Наприклад, у Туреччині він є основою більшості традиційних страв: котлет, супу, салатів. Навіть найпростіші страви з булгура набувають свого неповторного присмаку. Ми пропонуємо вам приготувати булгур з курячими сердечками — смачну та недорогу страву для кожного дня.

Вам знадобляться:

• 500 г булгуру,
• 500 г курячих сердечок,
• 150 г твердого сиру,
• По одній морквині та цибулині,
• 2 болгарських перчини,
• По 1 ч. л. солі та гірчиці,
• 2 ст. л. олії,
• По 1/4 ч. л. солодкої паприки та хрону (за бажання),
• перець мелений чорний,
• 1-2 зубчики часнику,
• 1/2 ч. л. соєвого соусу,
• дрібка цукру.

Спочатку потрібно приготувати маринад: змішати сіль, олію, гірчицю, паприку, хрін, перець мелений чорний, вичавлений через прес часник, соєвий соус та цукор. Помиті та порізані навпіл сердечка змішати з маринадом та залишити маринуватися.

Булгур помити під проточною водою. Нарізати цибулю півкільцями, моркву — кружальцями, а перець – смужками.

Змішати булгур із овочами. Викласти все у форму для запікання. Зверху викласти замариновані сердечка разом із маринадом, залити курячим бульйоном або водою так, щоб вкрити булгур на два пальці. Поставити в духовку й запікати при 180-200ºС до готовності м’яса (приблизно годину). За 20 хвилин до кінця посипати тертим сиром.

Смачна сочевиця

У поживності сочевиця стоїть нарівні з хлібом та крупами. У складі мало жиру, тому вона популярна серед тих, хто стежить за фігурою, та вегетаріанців. Через достатню кількість фолієвої кислоти (до 90% денної норми) її рекомендують вагітним. Пропонуємо рецепт дуже смачної каші з сочевиці.

Вам знадобляться:

• 200 г сочевиці,
• 600 мл води,
• 1 зірочка бодяну (анісу),
• 20 г вершкового масла або 1 ст. л. оливкової олії,
• сіль, чорний мелений перець.

Сочевицю промити, викласти в каструлю й залити водою. Додати сіль і поставити на великий вогонь. Зняти піну після закипання, поперчити й покласти зірочку бодяну або інші улюблені спеції: лавровий листок, часник, стебла петрушки, запашний перець.

Після цього потрібно зменшити вогонь до середнього й варити до готовності близько 20-25 хвилин. Відкинути сочевицю на друшляк, дати воді стекти й повернути назад у каструлю. Додати вершкове масло та прикрасити зеленню.

Запіканка з ячної крупи з родзинками

Дуже простий рецепт з ячної каши, але для приготування знадобиться духовка, що не дуже підходить людям, які тимчасово мешкають у місцях компактного проживання. Однак, якщо є така можливість – обов’язково приготуйте, бо це дуже смачна страва і не потребує багато часу.

Вам знадобляться:

• 100 г крупи ячної,
• 300 мл води,
• 100 мл молока,
• 50-70 г цукру,
• 30 г масла вершкового
• 1 яйце
• 2 ст. л. родзинок,
• дрібка солі.

Запіканка з ячної каші готується досить швидко, тому духовку бажано заздалегідь увімкнути розігріватись до температури 180 градусів.

Ячну крупу потрібно промити, викласти в каструлю, залите водою, посолити та довести до кипіння на середньому вогні. Потім зменште вогонь до мінімуму і, періодично помішуючи, варіть ячну кашу приблизно 15-20 хвилин, до м’якості крупи та вбирання рідини.

Додайте в готову кашу шматочок вершкового масла, цукор і перемішайте.

У глибокій мисці з’єднайте молоко та яйце. Збовтайте вилкою або віночком. Влийте яєчно-молочну суміш у ячну кашу, додайте промиті в гарячій воді родзинки та перемішайте. Викладіть ячну кашу у форму для запікання розміром приблизно 18х9 см. Відправте в духовку, розігріту до 180 градусів приблизно на 25 хвилин до рум’яної скоринки.

Каша з кукурудзяної крупи

Загалом до кукурудзяної крупи можна додавати молоко, вершки або навіть просто воду. Головний секрет приготування – постійне помішування, щоб каша не пригоріла, та не залишати поки не буде готова (близько 20 хвилин після закипання).

Коли каша звариться, її треба накрити кришкою та залишити охолоджуватися – вона добре загусне. Після цього каструлю можна акуратно перевернути та виштовхнути, тоді вона буде схожою на круглий бісквіт і її буде зручно різати на невеликі шматки. Шматочки можна розігрівати на пательні чи в мікрохвильовці, додавати до смаку бринзу, розтоплене вершкове масло, засмажку зі шкварок та цибулі, сир чи різноманітні соуси.

Як правильно та з чим готувати кус-кус

Цього разу ідеться не про рецепт кус-куса, а про його правильне приготування, адже саме завдяки кільком правилам ця крупа може сподобатися навіть тим, хто досі не звертав на неї увагу.

Не додавайте в кус-кус занадто багато рідини ідеальне співвідношення – 1:1.

Зазвичай кус-кус не готується, а проходить процес регідрації при запарюванні. Тобто, достатньо залити його окропом на 5-15 хвилин і він вбере в себе рідину. Якщо крупа стала м’якою і ніжною, значить вона готова до розпушування, а якщо все ще залишається хрусткою, її слід довше потримати під кришкою.

Не залишайте кус-кус запарюватися на занадто тривалий час, щоб він не перетворився на суцільну грудку. Як тільки крупа вбере всю рідину, її слід акуратно перемішати, щоб відокремити зернинки одна від одної.

Перед тим, як заливати кус-кус окропом, його бажано попередньо скропити оливковою олією – це допоможе зробити кашу розсипчастою. Те ж саме можна зробити й одразу ж після запарювання.

Використовуйте виделку для розпушування крупи, оскільки ложка може призвести до склеювання зерняток.

Туніський кус-кус дрібний, зернятка мають трішки більший розмір, ніж манка.

Ізраїльський кус-кус (у вигляді великих пласких кульок) не передбачає запарювання. Його слід варити, як і пасту, а потім додавати в нього вершкове масло, щоб кульки не злипалися.

Все що вам знадобиться для приготування кус-кусу – це лише окріп, сіль та шматочок вершкового масла. Однак можна додати різні трави й спеції для того, щоб зробити його ароматним, на етапі запарювання.

Готову кашу часто подають із петрушкою, м’ятою, кінзою, помідори, зеленою цибулею, часником, лимоном, оливками, гранатом, мигдалем та сушеними фруктами.

Смажена манка

Цей рецепт зі знайомої з дитинства крупи для тих, хто не любить класичну молочну кашу.

Вам знадобляться:

• 1 склянка манної крупи,
• вода (скільки візьме крупа),
• сіль, перець,
• 1-2 ст. л. вершкового масла.

Манну крупу підсмажити на сухій розігрітій сковорідці на не дуже сильному вогні, постійно помішуючи. підсмажувати до золотавого кольору або трохи темніше.

Воду потрібно підливати поступово, безперервно помішуючи, стільки, скільки буде вбирати крупа. Додати сіль, перець, вершкове масло. Ще трохи підсмажити.

Готова страва має нагадувати оселедцеву ікру — каша повинна розсипатися і не збиватися у грудку. Прикрасити можна зеленню, доповнити улюбленими соусами, сметаною, м’ясною або овочевою підливами.