«Зелений» тариф: Міжнародний арбітраж отримав перший позов проти України

зелена енергетика

Міністерство юстиції України 23 березня отримало повідомлення про арбітраж від імені компанії «Modus Energy International B.V.» проти держави Україна через нібито порушення договору до Енергетичної хартії (1994).

Про це повідомляється в пояснювальній записці до розпорядження Кабміну «Про застосування переговорної процедури закупівлі» для здійснення Мін’юстом закупівлі юридичних послуг.

Подробиці. У документі вказується, що Modus Energy International B.V. – власник компаній-операторів сонячних електростанцій ТОВ «Солар Залуква», ТОВ «Болохівський Солар Парк 1», ТОВ «Болохівський Солар Парк 2».

Серед переваг інвестування в відновлювльну енергетику України, в розумінні позивача, було те, що держава бере на себе зобов’язання купувати «зелену» сонячну енергію за ціною 0,1502 євро за кВтг від електростанцій, введених в експлуатацію до 31 грудня 2019 року, але не змінювати цей тариф до 2030 року.

Всі три компанії-оператори електростанцій в серпні 2019 року підписали договір купівлі-продажу електроенергії з ДП «Гарантований покупець», а в грудні 2019 року одержали підтвердження від НКРЕКП, що вся електроенергія, вироблена зазначеними СЕС, буде купуватися за «зеленим» тарифу до 1 січня 2030 року.

У травні 2020 року результатами засідання антикризового штабу позивачеві було запропоновано підписати Меморандум про взаєморозуміння, згідно з яким «зелений» тариф підлягає зниженню ретроспективно в обмін на погашення заборгованості ДП «ГарПок» перед виробниками електроенергії.

Позивач не погодився на такі умови, в результаті чого умови запропонованого Меморандуму про взаєморозуміння (зниження ставки «зеленого» тарифу на 15% і встановлення вимоги щодо повної оплати балансової вартості) було закріплено Законом від 21.07.2020 №810-IX («Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії»).

Крім того, на думку позивача, ДП «ГарПок» примусило його дочірні компанії підписати додаткову угоду до Договору купівлі-продажу «шляхом здійснення погроз позивачу» (у випадку відмови підписання додаткової угоди розглядати це як ініціювання процедури розірвання Договору купівлі-продажу).

Позивач просить арбітражний суд стягнути з України фінансові збитки (за попередньою оцінкою, сума позовних вимог складає не менше 11,5 млн євро).