Пересадка серця свині людини. Український академік-генетик пояснила значення цієї події

«Навіть у такій розвинутій країні, як США, щодня в очікуванні на трансплантацію вмирають 17 людей. Щодня!»

7 січня у США вперше у світі пацієнту пересадили серце свині з поредагованим геномом. Якщо пересаджене серце приживеться на роки, це стане великим досягнення, що змінить життя усього людства. Це великий науковий прогрес, оскільки у майбутньому такі операції зможуть врятувати тисячі життів. Про це директорка Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академіка Ганна Єльська розповіла в інтерв’ю «Главкому».

«Генна інженерія блискуче використана в цьому випадку – виключено три гени свині, які викликають атаки імунної системи людини, і додано шість людських генів, які допомагають організму прийняти орган. Якщо пересаджене серце приживеться на роки, це стане великим досягнення, що змінить життя усього людства, адже буде вирішено питання нестачі донорських органів. Подивіться-но, навіть у такій розвинутій країні, як США, щодня в очікуванні на трансплантацію вмирають 17 людей. Щодня! Не зустрічала таку статистику щодо України, але відомо, що у нас минулого року здійснили лише 20 операцій з трансплантації серця, тоді як мають проводити від 200 до пів тисячі пересадок. Бракує донорських органів», – поділилася Єльська.

За словами науковиці, сучасна медицина стоїть на порозі кардинальних змін. Такі нові технології, як генна терапія, РНК- і клітинна терапія, докорінно змінюють підходи до розуміння хвороб та їх лікування.

Також Єльська розповіла, що розвиток науки у майбутньому допоможе людям редагувати свої гени за допомогою «генних ножиць». Так, люди зможуть не страждати від деяких захворювань, що передаються у спадок.

«Якщо йдеться про моногенні спадкові захворювання, такі як гемофілія, бет-таласемія, серповидно-клітинна анемія, то впровадження «генетичних ножиць» як способу терапії може бути реалізоване протягом п’яти наступних років. Такі технології є багатообіцяючими і на шляху до ліквідації ВІЛ у клітинах людини. Нині вивчаються можливості впровадження редагування генома при різних онкозахворюваннях», – сказала вчена.

Все ж таки, чи «генетичні ножиці» допоможуть іншим спадковим хворобам говорити ще рано. Інструменти тільки розробляються, але навіть зараз учені та суспільство виступають проти редагування ДНК у ембріонів.

«Що стосується полігенних спадкових патологій, наразі рано говорити про близьке використання такої терпії. Її буде розроблено, припускаю, років через 10. Механізми цих патологій значно складніші. Є чітка позиція лідерів наукової думки, представників державних регуляторів та громадськості – редагування ДНК ембріонів наразі недоречне», – резюмувала Єльська.

Раніше у Львові вперше за майже 20 років трансплантували рогівку ока від посмертного донора.