У Слов’янську пройшла виставка картин переселенця з Бахмута
У Юрті Незламності в Слов’янську закінчилась персональна виставка переселенця з Бахмута та керівника студії образотворчого мистецтва «Колір» Миколи Єрьомка, яка відкрилася 8 вересня. За словами організаторів заходу, виставка присвячена Дню міста Слов’янськ (відзначається щороку 6 вересня) та Дню міста Бахмут (бахмутяни святкують його у другу суботу вересня кожного року).
Тут присутні графічні картини митця, на яких зображені відомі будівлі Бахмута та Слов’янська, яку художник створив простим олівцем, бо під час термінової евакуації не було можливості взяти з собою багато речей. Майже все залишилось вдома: картини, мольберт, фарби… Все згоріло після того, як 8 квітня 2022 року російські загарбники прямим влучанням знищили будинок родини.
У Слов’янську Микола Іванович за підтримки своєї дружини Тетяни Миколаївни почав малювати графіку простим олівцем. За основу для своїх творів він обирає красу архітектурної форми, але пише не просто з фотографій та того, що бачить, а додає туди ще й своє власне натхнення.
«Це серія картин, яка має назву «Бахмут – Слов’янськ». По суті – начерки графіки, які стануть картинами й будуть намальовані фарбами, коли буде можливість», – розповіла родина переселенців у коментарі Вчасним Новинам.
Раніше таку виставку було проведено у приміщенні благодійного фонду «Слов’янська мрія».
«На картинах можна побачити Соборну площа, яка нам дуже подобається, центральну церкву, вулицю Василівську. Чудовий годинник, старовинний будинок культури. Щодо рідного міста, то є картина, яка показує «Бахмутський міський народний Дім», де ми працювали до війни та евакуації, дві церкви».
У майбутньому Микола Єрьомко планує збільшити серію своїх картин. Він навіть купив у Слов’янську фарби. Проте наголошує, що для повноцінної роботи потрібне окреме приміщення для майстерні.
До того ж, робота над цими картинами ведеться тільки у вільний час, бо майже одразу після приїзду в місто почали займатися волонтерською діяльністю.
«Ми ніколи не могли просто сидіти й чогось чекати. Хочемо бути активними, корисними. Але тоді у Слов’янську було дуже мало людей, а тим більш місць, де ми могли б щось робити. Куди не йшли – наче стіна. А потім, у квітні прийшли в соціальну їдальню, яку відкрила ГО «Єдність чеснот». Прийшли як переселенці, але одразу запропонували свої послуги, як волонтери. Спочатку нам сказали, що потреби немає, а потім одна з працівниць поїхала і взяли нас. З того часу і досі працюємо – готуємо обіди та роздаємо людям. Також кілька разів допомагали видавати гуманітарну допомогу від ГО «Єдність чеснот, яку передавала чеської організація «Людина в біді»», – розповіла Тетяна Миколаївна.
А з наступного понеділка Микола Єрьомко разом зі своєю дружиною Тетяною Бурикіною працюватимуть у благодійному фонді «Слов’янська мрія», де навчатимуть дітей образотворчому мистецтву. Тим більш, що такий досвід вже мають. До початку повномасштабної війни обидва працювали у БКЗК «Бахмутський міський народний Дім», вона – костюмеркою, він – керівником студії образотворчого мистецтва, де навчав дітей професійного малювання.
Творча робота Ерьомка М.I. (розпис гільзи в мирних кольорах для ЗСУ)
