У ВР пропонують на період воєнного стану дерегулювати трудові відносини

Дерегулювати окремі умови трудових відносин на період воєнного стану для оперативного залучення працівників та усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили пропонує голова профільного парламентського комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова з правлячої фракції “Слуга народу”.

Відповідний законопроєкт №7160 “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” вона зареєструвала у Верховній Раді в понеділок.

Відповідно до нього, зокрема, роботодавцям дозволено укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника, хоча таку рекомендацію Мінекономіки в понеділок уже дало на своєму сайті.

Законопроєкт також дає право роботодавцю на період дії воєнного стану перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за винятком переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії).

Крім того, роботодавець, у разі ухвалення документа, зможе розірвати трудовий договір із працівником у зв’язку з ліквідацією підприємства, викликаною знищенням унаслідок бойових дій усіх його виробничих, організаційних чи технічних потужностей. Про таке звільнення працівника має бути попереджено не пізніше ніж за 10 днів з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

У свою чергу працівник у зв’язку з веденням бойових дій у районі його роботи може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого терміну попередження (за винятком примусового залучення до суспільно корисних робіт або на об’єктах критичної інфраструктури), йдеться в законопроєкті.

Документ передбачає збільшення нормальної тривалості робочого часу у період воєнного стану до 60 годин на тиждень, а для працівників зі скороченою тривалістю робочого часу – до 50 годин на тиждень. Час початку та закінчення щоденної роботи визначає роботодавець.

“П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями”, – йдеться також в одній зі статей документа.

Крім того, тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.

Серед інших норм законопроєкту організація на час воєнного стану кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів на розсуд роботодавця, знімається низка обмежень щодо понаднормових робіт, дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних та з дитиною до року) на важких роботах та роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці.

“У разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії виплату заробітної плати може бути призупинено до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність”, – зазначено в одній зі статей законопроєкту.

Документ також, у разі ухвалення, дасть змогу зупиняти окремі положення колективного договору, відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток, крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки з догляду за дитиною, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури.

Водночас протягом періоду воєнного стану роботодавець на прохання працівника може без обмежень надавати відпустку без збереження заробітної плати.

Законопроєкт також містить статтю про зупинення дії трудового договору – це тимчасове звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором, яке не тягне за собою припинення трудових відносин. “Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію”, – йдеться в документі.