Жителька села Тетянівка на Донеччині святкує своє 100-річчя: її привітали волонтери
Марія Пилипівна Доля пережила Другу світову та Голодомор. Сьогодні живе у майже зруйнованому вже під час російсько-української війни прифронтовому селі Тетянівка, що під Святогірськом на Донеччині.
Сьогодні, 14 жовтня 2023 року, їй виповнилось 100 років!
Марія Пилипівна живе одна попри те, що її донька проживає у Святогірську та пропонувала їй переїхати. Каже, що вік – не завада для того, щоб відчувати себе самостійною людиною. Тож і досі власноруч саджає город, збирає врожай та сповнена оптимізму.
Її будиночок – один з небагатьох, що вціліли у селі під час щоденних обстрілів з боку окупантів минулого року. Хіба що вікон немає, але з цим допомогли українські військові, які захищали Тетянівку під час активних обстрілів з та невдалих спроб ворога захвати цей населений пункт. Каже, що поряд із нею жив командир, який разом із солдатами навідався до неї після чергового обстрілу.
«Я зустріла їх та кажу, що жива, а їм бажаю кожному прожити стільки ж років, скільки я. А ще побажала сил, здоров’я, добробуту, щоб їм легше було служити. Тоді командир уважно подивився на мене і сказав: «Одне хороше слово дорожче золота». А потім відправив хлопців за плівкою. То вони мені вікна оббили, і зараз все добре».
Коли почалася повномасштабна війна і не подумала кудись бігти. Навіть коли по Тетянівці щільно били російські снаряди. Тоді вирішила, що буде спускатися до підвалу у разі потреби, але жодного разу цього не зробила.
«Я тільки Богу молилась, просила здоров’я, щастя, щоб я завжди була спокійна, щоб врятував від нападу ворогів та від усяких бід. Може саме молитва й допомагала, бо я завжди з молитвою, щойно страх підходить до мене».
Згадує, що це вже друга війна на її пам’яті. Під час «гітлерівської війни», як її називає Марія Пилипівна, німці окупували село та після спалили до тла. Сама ж вона змушена була працювати у шпиталі на території сьогоднішньої Лаври.
«4,5 роки невідривно працювала. І в окопах, і цеглу носила на Билбасівку носилками. Мені тоді було 18 років. Молодих забирали і в Німеччину, і тут змушували пахати. Все, що тільки можна було робити – все робили. Але ж бачите – пережила».
Однак найчастіше Марія Доля згадує Голодомор.
«У нас хліборобна країна, аж раптом Голодомор. Як таке могло статися? Та все просто – це було зроблено штучно тодішньою владою. І хоч мені було лише 10 років, я все пам’ятаю. Лазила тоді по деревах, збирала бруньки, листочки та їла, щоб вижити. От як було. Така у нас була влада. У селян забирала продукти та все вивозила. Якщо хтось каже, що не було Голодомору – це брехня. Я прожила дві голодовки та дві війни, бачила все».
Сьогодні Марія Доля святкує свої 100 років! Привітати її приїхали друзі редакції «Вчасні Новини» волонтери Благодійного фонду «Дике поле», які днями привозили допомогу мирним жителям Лиманської громади, але завітали до Святогірської громади.
