Як світ відповів Росії на визнання окупованих ОРДЛО

У вівторок після визнання Росією “незалежності” контрольованих терористами територій “Л/ДНР” країни-союзниці України запровадили проти агресора пакети санкцій.

ЕП зібрала всі заходи, які світ погодив 22 лютого для стримування російської агресії.

США проти окупантів та РФ

Перші санкції пролунали відразу після визнання президентом РФ Владіміром Путіним “незалежності” окупованих територій. Сполучені Штати заявили, що забороняють будь-які фінансові, інвестиційні та торговельні операції громадян США з територіями так званих “ЛНР” і “ДНР”, або з їхніми представниками.

Це дозволить також вводити санкції проти будь-якої особи, стосовно якої буде встановлено факт здійснення діяльності на окупованій території.

Надвечір президент США Джо Байден оголосив основний пакет санкцій проти Росії. Передусім йдеться про санкції проти великих фінансових інституцій РФ – Внєшекономбанку та “військового банку”, як висловився Байден. Йдеться про Промсвязьбанк (ПСБ), який фінансує військову сферу.

Крім того, США вводить фінансову заборону для російських державних запозичень. Відтепер РФ не зможе фінансувати свої євробонди на західних фінансових ринках, зокрема – європейських.

Третя частина пакету стосується санкцій проти російських еліт та їхніх родин.

Німеччина та Північний потік – 2

Канцлер Німеччини Олаф Шольц вранці у вівторок заявив про зупинку сертифікації Північного потоку – 2. Газогін, що належить однойменнній “дочці” Газпрому, було побудовано для транспортування російського газу безпосередньо до Німеччини в обхід України.

Газовий монополіст неодноразово використовував ПП2 як важіль газового шантажу на Європу, чим утримує ринок на рекордно високих цінах ще з минулого року.

Реакція Росії не забарила – член Радбезу РФ Дмітрій Мєдвєдєв пригрозив європейцям “газом по 2 тисячі євро за тисячу кубів”.

Ввечері на пресконференції Байден заявив, що США працювали разом із Німеччиною для зупинки ПП-2.

Британія проти депутатів Думи та росбанків

По обіді з’явився наступний пакет західних санкцій. Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон оголосив про санкції проти п’яти російських банків: “Росія” (основний акціонер – друг президента Росії Юрій Ковальчук – ред.), Промсвязьбанку, Генбанку (один з найбільших банків Криму – ред.), Чорноморського банку розвитку та реконструкції та Індустріального ощадного банку.

Також Британія вводить санкції проти Геннадія Тимченка та братів Ротенбергів, наближених до президента РФ олігархів. Будь-які активи, які вони мають у Британії, будуть заморожені, а особам буде заборонено приїжджати в країну.

Крім того, країна висуває законопроєкт про економічні злочини. Він перешкоджатиме російським компаніям залучати кошти в фунтах або доларах на ринках Британії, і “зніме завісу, яка приховує право власності на власність у цій країні та на всьому Заході”.

Джонсон заявив, що це перший етап санкцій і будуть наступні, якщо Путін піде далі.

ЄС та фінансові ринки

Ближче до вечора Євросоюз запровадив санкції проти 351 члена Державної думи, які голосували за звернення до Путіна про визнання ОРДЛО.  Також у списку 27 осіб і об’єднань, які відіграли роль у підриві територіальної цілісності України.

Зокрема, йдеться про об’єднання, які надавали підтримку російським військовим на цих територіях, представників сектору оборони, які відіграли роль у вторгненні та дестабілізації, і тих, хто вели дезінформаційну війну проти України.

Крім того, санкції стосуються банків, які фінансують відповідальних за прийняття рішення на окупованих територіях осіб.

ЄС також націлився на економічні відносини із окупованими територіями Донбасу та обмежують можливості російської держави та уряду на доступ до капіталу та фінансових ринків та послуг ЄС.

Японія солідарна з G7

Хоча наразі Японія не заявила про запровадження санкцій, країна готова приєднатися до США та інших промислово розвинених країн G7 у таких заходах. Які саме санкції розглядає Японія, прем’єр-міністр країни не уточнив.

Нові санкцій мають доповнять ті, які були введені проти Росії в 2014 році після окупації Криму. Вони включатимуть заборону на експорт напівпровідникових мікросхем та інших ключових технологій, а також жорсткіші обмеження для російських банків.

Хоч Японія більше не є великим експортером напівпровідників з часткою лише 10% світового ринку мікросхем, вона є ключовим виробником спеціалізованих електронних компонентів і домінує в інших галузях промисловості, таких як високотехнологічне виробниче обладнання.