Як правильно боятися: що може швидко зробити мама для себе й дитини
Дуже багато родин, які виїхали з частини Донецької області та деяких деокупованих районів у більш безпечні регіони, вже повернулися додому. Проте небезпека у місті все ще залишається. Саме на Донеччині сьогодні йдуть найзапекліші бойові дії, наслідки яких дуже чутно майже скрізь.
Жителі, які постійно перебували в цій ситуації, реагують на гучні звуки трохи спокійніше, адже психіка людини включає свій захист і відбувається свого роду звикання. Нервова система людей, які нещодавно повернулися додому, більш чутлива. Особливо це стосується жінок із дітьми, у яких страх посилюється вдвічі, адже вони переживають не тільки за себе, а й за дитину.
Пропонуємо кілька дієвих порад від слов’янської психологині Ірини Смєлкової, які допоможуть опанувати свій страх в надзвичайних ситуаціях, взяти себе в руки та не передати паніку малечі.
- Знайдіть будь-яку опору (стіна, стіл, стілець). Відчуйте стопи, які мають твердо стояти на підлозі. Прислоніться до твердої поверхні. Ви маєте відчути власне тіло та підтримку – це поверне відчуття опори.
- Стисніть щось в руці. Неважливо, що саме це буде – спинка стільця, брелок, ручка сумки. Головне – відчути власний тиск на предмет, який також поверне у реальність і може стати символом вашої стійкості.
- Випийте чисту воду маленькими ковтками, зосередившись на процесі та відчуттях.
- Покладіть руку на живіт чи на грудну клітку та трохи поводіть долонею, щоб зняти оціпеніння й повернути кордони власного тіла.
- Зробіть кілька вдохів та видихів, слідкуючи за тим, щоб видих тривав довше.
Після того, як повернули себе до реальності й хоч трохи взяли в руки, продемонструйте дитині, що все в порядку. Поясніть, що боятися – це нормально, що вам також тривожно. Проте ви точно знаєте що робити, як діяти і запропонуйте зробити це разом. Спросіть, що саме зараз ви можете для неї зробити.
Водночас варто пам’ятати, що у травматичних ситуаціях дуже потрібно не жаліти один одного, а підтримувати.
Слова «Не бійся» чи «не плач» точно не допоможуть. А от «дивись, я з тобою, ми разом, ми впораємось» подіють на дитину набагато сильніше – це ваша впевненість передається малечі.