«Токсична»: Мовний омбудсмен підтримав підвищення штрафів за російську музику
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь підтримав збільшення штрафів за використання забороненого російського музичного продукту.
Про це повідомляють «Вчасні Новини» з посиланням на заяву, опубліковану на сайті Уповноваженого із захисту державної мови.
Тарас Кремінь зокрема наголосив, що такий крок щодо продукту держави-агресора — це одна зі складових справжньої боротьби на мовному фронті.
«Токсична кремлівська музика, ставши елементом ворожої пропаганди, вже не буде псувати український інформаційний простір. Слухати музику російських артистів, які схвалюють агресію проти України, роблять злочинні заяви, заперечують воєнні злочини — безвідповідально, аморально, підступно», – зазначив він.
Омбудсмен також уточнив, що від початку повномасштабного вторгнення з ефірів українських радіостанцій зникли російськомовні пісні. Але випадки, коли заборонених кремлівських виконавців можна почути у закладах харчування, громадському транспорті чи на вулиці, трапляються. Це викликає природне суспільне несприйняття і тому передбачає кращий захист мовних прав.
«Якщо ми дійсно захищаємо свій інформаційний простір і реально боремося з відвертими ворогами України, то і зброя має бути справжньою, а не піротехнічною», – відзначив Кремінь.
Уповноважений висловив сподівання, що штраф у 51 гривню за прослуховування заборонених російських пісень буде суттєво збільшений.
Нагадаємо, 19 червня 2022 року Верховна Рада України ухвалила закон, яким заборонила російську музику в українських медіа та громадському просторі.
1 серпня 2023 року парламентарі подали до Верховної Ради законопроєкт №9547. За використання забороненого музичного продукту (фонограм, відеограм, музичних кліпів, їх елементів) пропонується збільшити розмір штрафу від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів. За повторне порушення загрожує 1000-1500 неоподатковуваних мінімумів. Станом на сьогодні розмін неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становить 17 грн.
У пояснювальній записці проєкту закону зазначається, що музичний продукт держави-агресора може впливати на сепаратистські настрої населення створюючи ілюзію привабливості російської ідентичності, наявності спільних інтересів, відмінних від інтересів решти населення України, породжуючи ціннісні суперечності.
